"СФЕРА МИЛОСЕРДИЯ"

СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА. ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

У Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду обговорювали питання безбар’єрного доступу до правосуддя особам з інвалідністю

У КАС ВС обговорювали питання безбар’єрного доступу до правосуддя особам з інвалідністюУкраїнське суспільство нині ставить перед судами особливі вимоги, серед яких не лише забезпечення гласності й відкритості судових процесів, доступу до правосуддя, а й вирішення питання щодо обладнання приміщень судів для забезпечення фізичної доступності для людей з інвалідністю. Про це сказав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час семінару-тренінгу «Інклюзивний суд: основні поняття і шляхи розвитку», організованого Всеукраїнською громадською організацією осіб з інвалідністю «Правозахисна спілка осіб з інвалідністю», Громадською організацією «Інститут судового менеджменту», Всеукраїнським громадським об’єднанням «Національна Асамблея людей з інвалідністю України». Захід відбувся у приміщенні Касаційного адміністративного суду 3 серпня 2018 року.

Участь у навчанні взяли судді та працівники Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Київського апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду м. Києва, Київського окружного адміністративного суду, представники інших судових органів та установ.

Голова Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю «Правозахисна спілка осіб з інвалідністю» Олександр Вознюк нагадав, що Рада суддів України ще у 2015 році ухвалила рішення (№ 31), де визначила одним із завдань забезпечення доступності приміщень судів для маломобільних груп населення, у тому числі людей з інвалідністю усіх категорій, та створення для них відповідних умов. Він повідомив, що нинішній склад Ради суддів продовжує втілення цієї програми.

У КАС ВС обговорювали питання безбар’єрного доступу до правосуддя особам з інвалідністю

Олександр Вознюк зазначив важливість того, що саме судова влада є прикладом для інших органів влади у реалізації завдань щодо доступності до правосуддя для людей з інвалідністю, адже суд – це остання інстанція для особи, яка прагне захисту і відновлення своїх прав.

Виконувач обов’язків Голови Ради суддів України Вадим Бутенко висловив впевненість, що в судах першої та апеляційної інстанцій може бути забезпечено ефективний доступ до правосуддя, у тому числі й людям з інвалідністю.

Під час обговорення доповідачі назвали одні з найкраще обладнаних і пристосованих судів, зокрема Київський апеляційний адміністративний суд, Донецький апеляційний адміністративний суд, а також Шевченківський районний суд м. Києва.

Як нагадав Олександр Вознюк, Київський апеляційний адмінсуд почав створювати умови доступності для людей з інвалідністю ще до затвердження програми.

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду, член Ради суддів України Євген Мєзєнцев звернув увагу, що майже жодне приміщення, передане у спадок під розміщення судів в Україні, не було придатне для того, щоб приймати людей з інвалідністю. Щоб подолати цю проблему, потрібно не лише фінансування, але й воля співробітників судів. Почавши роботу в 2015 році, КААС і нині продовжує комплексно вирішувати проблему інклюзивності: обладнано пандус, створено спеціальні місця для автомобілів, на яких приїжджають до суду особи з інвалідністю, встановлено платіжний термінал, яким зручно користуватися особам на візках, для людей з порушенням зору обладнано світлові стрічки у коридорах і на східцях, розміщено мнемосхеми (тактильні), за допомогою яких особи самостійно можуть розібратися з маршрутами у суді, вивіски зі шрифтами Брайля. Працівників суду навчають основ сурдоперекладу. На офіційному веб-сайті суду можливі зміна контрастності, розміру шрифту, а також автоматичне зачитування певних розділів сайту. Проводиться прийом керівництвом суду через скайп.

У КАС ВС обговорювали питання безбар’єрного доступу до правосуддя особам з інвалідністю

У КАС ВС обговорювали питання безбар’єрного доступу до правосуддя особам з інвалідністю

Тренінг провели Голова правління ГО «Інституту судового менеджменту» Наталія Чумак і тренер Олег Полозюк у форматі двох блоків. Вони повідомили, що в Україні, за офіційними даними, 2 млн. 800 тис. громадян з інвалідністю. З них працездатного віку – 1 млн. 426 тис., і лише 530 тис. 668 осіб працюють.

У першому блоці тренінгу щодо загальних понять про людей з інвалідністю, їхнього правового статусу тренери нагадали, що у 2009 році в Україні була ратифікована Конвенція про права осіб з інвалідністю. В документі інвалідність визначена як результат взаємодії, що відбувається між людьми, які мають порушення здоров’я, і відносницькими та середовищними бар’єрами і яка заважає їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Тренери також звернули увагу, що у ст. 13 Конвенції «Доступ до правосуддя» зазначено, що держави-учасниці забезпечують особам з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема передбачаючи процесуальні та відповідні вікові корективи, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, у тому числі свідків, на всіх стадіях юридичного процесу, зокрема на стадії розслідування та інших стадіях попереднього провадження. Щоб сприяти забезпеченню особам з інвалідністю ефективного доступу до правосуддя, держави-учасниці сприяють належному навчанню осіб, які працюють у сфері здійснення правосуддя.

У ході другого блоку тренінгу «Безбар’єрний суд» тренери навели приклад облаштування приміщення Шевченківського районного суду м. Києва. Зокрема, для зручності орієнтування  у приміщенні суду як  осіб із порушеннями зору, так і всіх відвідувачів суду реалізований проект «Навігація в суді», який полягає в облаштуванні будівлі суду тактильною плиткою, табличками, вказівниками з напрямом руху, показниками номерів поверхів, списком кабінетів, виготовлених за європейськими стандартами доступності, інформація на яких продубльована шрифтом Брайля. Для осіб з порушеннями зору на мнемосхемі продемонстровано розташування кабінетів на першому поверсі. Також облаштовано  універсальну туалетну кімнату.

На завершення заходу голова КАС ВС Михайло Смокович наголосив, що нинішній семінар не лише дав знання, а й визначив завдання та обов’язки для того, щоб Касаційний адміністративний суд став ще доступнішим для кожної людини.

У КАС ВС обговорювали питання безбар’єрного доступу до правосуддя особам з інвалідністю

Судова влада України

Роботодавець повинен звітувати про наявність вакансії для людей з інвалідністю не пізніше десяти робочих днів з дати її відкриття

Починаючи з липня 2013 року роботодавець, який одноразово подав до центру зайнятості звітність про наявність вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю у строк не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття такої вакансії та не відмовив безпідставно у працевлаштуванні людям з інвалідністю, вважається таким, який вжив залежні від нього передбачені законодавством заходи для недопущення господарського правопорушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши в касаційному порядку адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ «Декор-Кераміка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 18278,05 грн у зв’язку з відсутністю в штаті відповідача необхідної кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю (1 штатної одиниці).

Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнив, мотивуючи своє рішення тим, що відповідач не вжив усіх заходів для недопущення правопорушення у сфері господарювання, а саме протягом 2015 року звіти за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» направляв не щомісячно, а лише 8 разів.

ТОВ «Декор Кераміка» не погодився з таким рішенням і оскаржив його у касаційному порядку.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення апеляційного суду, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Для відступу від попереднього висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та напрацювання єдиної правової позиції спір вирішувався усім складом палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд зазначив, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Водночас пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості (ст. 18 Закону України № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Таким чином, обов’язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком займатись пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Суд звертає увагу, що обов’язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю саме щомісяця був встановлений Законом України від 1 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення», який втратив чинність 1 січня 2013 року, а тому до спірних правовідносин не застосовується.

Верховний Суд наголошує, що з 12 липня 2013 року встановлено обов’язок підприємств подавати форму № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Це питання врегульоване Порядком подання форми звітності № 3-ПН, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316.

Суд також з’ясував, що відповідач не допустив безпідставних відмов у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Оскільки відповідач вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для недопущення правопорушення, це свідчить про наявність підстав для звільнення його від відповідальності, тобто від стягнення адміністративно-господарських санкцій (ст. 218 Господарського кодексу України).

Постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №806/1368/17 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74992116.

Судова влада України

Львівські політехніки запозичують німецький досвід роботи з «людьми з інвалідністю»

Без обмежень – NoLimit! Таку назву має Міжнародна мережа підтримки інклюзії людей з інвалідністю в сприянні їхній самореалізації через освіту, професійну сферу. «Люди з особливими потребами», «неповносправні», «особи з обмеженими можливостями», «інваліди» – так по-різному називали і називають тих, в кого обмежені можливості до самостійного пересування, порушені чи відсутні зір або слух, наявні відхилення розумового розвитку й інші «непомітні» чи «приховані» ураження. По-різному й ставились до таких людей у всі часи: були криваві сторінки в історії (знищення або стерилізація психічно хворих осіб; людей з інвалідністю ізолювали, не даючи можливості розвиватися, пізнавати світ), було й немало позитивного. Сьогодні у світі основним напрямом соціальної роботи з людьми із обмеженими можливостями визнано інклюзію або «включення у суспільство». Про нього й поговоримо.

«Вони – люди, які ведуть активний спосіб життя і не потребують жалю», – такі слова читаємо на сайті Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України» (НАІУ). І це – правда. Для осіб з інвалідністю за кордоном відкрито чимало навчальних програм, вони мають змогу всебічно реалізовувати себе у житті, займатися спортом, проводити активно дозвілля, мають можливість вільно пересуватися безбар’єрним середовищем, навіть створювати сім’ї, мати власних дітей. Ці люди такі ж члени суспільства, як і решта. На жаль, цього не скажеш про українські реалії; до безбар’єрного середовища та інклюзивної освіти на практиці нашій державі та суспільству ще потрібно багато докластися. Саме тому українська делегація на чолі з керівництвом Львівської політехніки побувала на воркшопі «Інклюзія людей з обмеженими можливостями», що відбувався в німецькому місті Вюрцбург з 17 по 21 червня з метою обміну досвідом та впровадження його в перспектив і в нашому місті.

Кафедра соціології та соціальної роботи, що є випусковою в Інституті гуманітарних та соціальних наук, з моменту свого створення (2001 р.) співпрацює з багатьма закордонними університетами, зокрема і в питаннях допомоги людям з обмежених можливостей. З вирішення цієї соціальної проблеми вже багато років працюють викладачі кафедри, вивчають теоретичні та практичні аспекти роботи, разом із провідними практиками у сфері інвалідності та інклюзії навчають студентів спеціальності «Соціальна робота» основних засад професійного втручання, надання послуг цій категорії клієнтів. Багато молодих науковців кафедри цікавляться особливістю соціальної роботи з людьми із інвалідністю, можливостями впровадження інклюзії для цієї категорії клієнтів соціальної роботи у загальноосвітні заклади, вивчають особливості допомоги людям з проблемами здоров’я у соціальній сфері. Тепер вони мали можливість практично познайомитись із досвідом німецьких колег, здобути нові знання та отримати незабутні враження.

– Тут якось дуже багато людей на інвалідних візочках, здалося нам після приїзду в Німеччину, – ділиться думками студентка-магістрантка Катя Ходак. – Та не пройшло і доби, як ми зрозуміли, що в Україні людей з особливими потребами «звикли залишати» вдома або ж у спеціалізованих закладах, тому і на очі вони не потрапляють ні в центрі міста, ні в університеті.

Місто Вюрцбург визначило за ціль – створення безбар’єрного середовища і створення можливостей отримання освіти та місця праці, різноманіття дозвілля і розвитку для людей з особливими потребами. Під час візиту в Університет кожен учасник делегації мав змогу відчути особисто складнощі гри в баскетбол на інвалідних візочках, «сліпого» тенісу та «сліпого» футболу, ходи темною кімнатою з інструктором, коли змушений довіритись очам партнера, не маючи власних. – Усі ці випробування краще за будь-яку теорію дали нам хоча б мінімальне розуміння відчуттів, страхів і перешкод у житті цих людей.

Також ми були слухачами лекції провідного фахівця з питань інклюзії людей з обмеженими можливостями в середовище вищої школи професора Р. Лільгеманна, учасниками семінарів і круглих столів, які надали інформацію про процес інклюзії в університеті і місті загалом. Це допомогло у розставленні акцентів і пріоритетів у можливості запровадження закордонного досвіду на теренах України, а головне – сприяло зміні бачення процесу інклюзії і ставлення до людей з особливими потребами. – Не підштовхнути, а лише підказати напрямок, залишаючи вибір за людиною. Не вирішувати за людину, а надати варіанти. Не запевнити людину у необхідності чогось, а почути власну потребу і сприяти її задоволенню.

Від написів шрифтом Брайля на міській архітектурі до індивідуальних навчальних планів в університеті – це той досвід, який так потрібно не залишити теоретичним, а зробити практичним і в наших університетах, і в наших містах, і в нашій країні!

Хочеться вірити, що невдовзі у Львівській політехніці з’явиться можливість навчатись молодим людям, які все життя мріяли опинитись у великій студентській аудиторії поряд з іншими, відчувати себе потрібними і такими, як усі, але за різних обставин, через певні особливості власного здоров’я ніяк не наважувались зробити крок чи направити колесо візка в сторону повноцінного життя. Розуміємо, що аудиторії ще не скрізь готові приймати таких студентів, сходи ще часто стають на заваді візочкам, навчальні програми ще потребують удосконалення і врахування індивідуальних потреб, перш ніж кожен охочий студент з інвалідністю зможе безперешкодно здобувати освіту за власним вибором. Проте маємо бути готові прийняти цих чиїхось синів і дочок, братів і сестер вже зараз, відкинувши всі упередження та стереотипи, допомогти жити людям з обмеженими можливостями без обмежень!

 

Джерело:  http://lp.edu.ua/news/2016/lvivski-politehniky-zapozychuyut-nimeckyy-dosvid-roboty-z-lyudmy-z-osoblyvymy-potrebamy

Грантова програма для спеціалістів, що надають безкоштовні психосоціальні послуги

Міжнародна Організація з Міграції (МОМ) за фінансової підтримки Уряду Японії продовжує набір учасників на новий проект для місцевих спеціалістів, що надають безкоштовні психосоціальні послуги населенню. Дедлайн — 31 серпня 2018 р.

Міжнародна Організація з Міграції (МОМ) за фінансової підтримки Уряду Японії продовжує набір учасників на новий проект для місцевих спеціалістів, що надають безкоштовні психосоціальні послуги населенню.

До проекту Міжнародної Організації з Міграції (МОМ) за фінансової підтримки Уряду Японії та за організаційної підтримки ГО “Центр соціально-психологічної підтримки “Ресурс” для місцевих спеціалістів, що надають безкоштовні психосоціальні послуги населенню Донецької та Луганської областей

ЗАПРОШУЮТЬСЯ:

Спеціалісти із психосоціальної підтримки, що проживають в Донецькій та Луганській областях (території, підконтрольні уряду України), які:

  • Мають диплом про фахову освіту;
  • Працевлаштовані у службах або установах, що спеціалізуються на наданні безкоштовних психосоціальних послуг населенню або залучені до волонтерських організацій, що надають такі послуги;
  • Мають досвід у проведенні тренінгів, семінарів для населення;
  • Бажають отримати нові професійні знання та навички, практичні інструменти психосоціальної роботи із постраждалим населенням.

В РАМКАХ ПРОГРАМИ ЗАПЛАНОВАНО
ЕТАП І. ДВОДЕННИЙ ТРЕНІНГ

Учасник має відвідати дводенний тренінг (серпень-жовтень 2018 р.). Група формується з 20 учасників. Після
тренінгу учасникам буде запропоновано провести до 4 групових психосоціальних тренінгів для мешканців свого населеного пункту з метою відпрацювання набутих навичок.

ЕТАП ІІ. НАДАННЯ ГРАНТІВ*

Для учасників, які відвідали тренінг та планують провести щонайменше 4 тренінги для мешканців свого
населеного пункту, буде наданий грант розміром до 200 дол. США у вигляді уніфікованих наборів матеріалів
для ведення психосоціальної діяльності (канцелярія, роздаткові матеріали, матеріали для роботи з дітьми тощо).

ЕТАП ІІI. КОНСУЛЬТАТИВНА ПІДТРИМКА

Для кожного учасника проекту буде надано експерта для супервізійного супроводження та підтримки.

ЯК ДОЛУЧИТИСЯ ДО ПРОГРАМИ

Щоб долучитися до програми, вам потрібно заповнити заявку (у прикріпленому файлі нижче) та відправити на електронну адресу: resource14zp@gmail.com
oyershova@iom.int або gchurkina@iom.int до 31 серпня 2018 р. або звернутися до контактних осіб з

Центру соціально-психологічної підтримки “Ресурс”:
Анастасія Жидкова: +38 (067) 618 21 36
Вікторія Петрова: +38 (068) 254 59 59

Міжнародної організації з міграції:
Єршова Ольга – 095 271 53 62, 067 673 25 52
Чуркіна Ганна – 050 422 75 81, 067 446 49 58
Прийом заявок триватиме до завершення формування тренінгових груп. Наголошуємо, що відбір відбувається на конкурсній основі – подання заявки не гарантує, що ви станете учасником тренінгу. Відібраним учасникам програми зателефонують співробітники МОМ або представники виконавчого партнера МОМ. Відібраним кандидатам повідомлять місце та точну дату проведення тренінгу.

*Грант надається виключно у вигляді уніфікованого набору та не передбачає виплату заробітної плати
учасникам програми.

Хакатони із соціального підприємництва

Двісті сорок соціальних підприємців і тих, хто прагне працювати в соціальному бізнесі, стануть учасниками дводенних хакатонів цієї осені. У чотирьох містах вони сформують команди довкола ідей соціальних підприємств. Під керівництвом менторів ідеї з шаленою швидкістю переростуть у бізнес-моделі. Навчатися, творити, змагатись і дивувати, щоб саме ваше соціальне підприємство отримало приз – перепустку до інкубаційної програми.

Це можуть бути проекти соціального бізнесу про:- працевлаштування, профорієнтація, розвиток власної справи для юних і літніх, для людей з інвалідністю, для молодих батьків, для випускників інтернатів, людей у складних життєвих обставинах, ветеранів АТО – тобто можливість заробляти людям, яких неохоче беруть на роботу «звичайні» працедавці;

— догляд і дозвілля для тих, хто не може самостійно виходити з дому;

IT-стартапи, які допомагають вирішувати проблеми уразливих груп;

— догляд за тваринами;

— розвиток творчості та спорту;

— бізнеси, які спрямовують понад 20% чистого прибутку на соціальні ініціативи;

— інноваційні стартапи, спрямовані на розв’язання глобальних соціальних проблем;

— еко-бізнеси (безпечна для довкілля утилізація або переробка вживаних речей та матеріалів).

Відбуватимуться хакатони із соціального підприємництва:

Київ (15-16 вересня 2018 року),

Львів (29-30 вересня),

Одеса (13-14 жовтня),

Запоріжжя (27-28 жовтня).

Як потрапити на хакатон?

  1. Придумати ідею соціального підприємства.
  2. Сформувати команду.
  3. Якщо ви подаєтеся індивідуально, слід бути готовими вже на заході залучати людей або приєднуватися до чиєїсь команди.
  4. Обрати найближче до вас місто проведення хакатону.
  5. Пересвідчитися, що ви готові відкласти всі справи – інтенсивно працювати на хакатоні повні два вихідні дні.
  6. Заповнити анкету до 5 вересня 2018 року. http://bit.ly/hackatonSB2018
  7. Отримати повідомлення від організаторів хакатону.

Заявки на участь розглядатиме конкурсна комісія. Поза конкурсом проходять переможці «гаражів ідей» із соціального підприємництва. Основними критеріями добору будуть інноваційність, актуальність і життєздатність вашої ідеї. Комісія формуватиме склад учасників на принципах вікової та гендерної рівності: намагатиметься залучити пропорційну кількість чоловіків і жінок різного віку.

Що робитимемо на хакатоні із соціального підприємництва?

  1. Підзарядимося від людини-успіху.
  2. Сформуємо команди (60 учасників кожного хакатону – до 20 команд).
  3. Працюватимемо в командах над конкретними завданнями.
  4. Консультуватимемося з експертами із побудови фінансової моделі, продажів, маркетингової стратегії, брендингу та комунікацій.
  5. Виступатимемо на пітчингу команд.

Така робота над ідеєю соціального підприємства наблизить кожного до запуску або масштабування соціального бізнесу. Але тільки кожна третя команда пройде відбір до інкубаційної програми.

Хто організовує хакатони, і скільки коштує участь?

Витрати на участь у хакатоні (приміщення, техніка, робочі матеріали) покриваєпроект«Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”» за фінансової підтримки Європейського Союзу . Упродовж двох днів учасники будуть забезпечені напоями, снеками і легкими обідами. Повноцінне харчування, а також компенсація витрат на проїзд і проживання не передбачені. Команда проекту працює над залученням додаткових ресурсів, однак будьте готові до самостійної оплати зазначених вище статей.

Хакатони організовують: БО «Український форум благодійників», ГО «Фонд «Професійного розвитку м. Запоріжжя», Impact Hub Odessa, Український Католицький Університет, Компанія CIVITTA, ГО «SILab Ukraine».

Літній підприємницький інтенсив «Табір з соціального підприємництва»

Основна мета табору – познайомити молодь з соціальним підприємництвом та дати необхідні навички юнацтву для успішної реалізації себе, навчити відповідально мислити, створити умови для розвитку соціальних компетенцій молоді.

Цей табір для молоді 12-17 років з Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Харківської областей, що цікавиться темою соціального підприємництва та мріє активно впливати на своє оточення та робити світ кращим.

Учасників очікує занурення в світ дорослих крізь призму створення креативних ідей та їх втілення, світ інновацій та підприємництва, управління та відповідальності, подолання перешкод та самореалізації, світ без шаблонів та ілюзій, світ свідомого вибору власного шляху.

Занурення буде проходити під керівництвом досвідчених бізнес-тренерів, спеціалістів з розкриття творчого потенціалу підлітків та юнацтва. Команда організаторів та тренерів табору – багаторазові учасники та організатори міжнародних освітніх поїздок і молодіжних обмінів.

Під час проекту учасники познайомляться з феноменом « Соціальне підприємництво». Навчяться створювати прототипи ідей та тестувати їх. Покращать навички спілкування та познайомляться з безконфліктним спілкуванням. Знайдуть однодумців для подальшої співпраці. Матимуть можливість поспілкуватись з підприємцями

Протягом 12 днів вони будуть вчитись, розвивати власні ідеї та експериментувати з альтернативними рішеннями, запозичувати чужі знахідки та, спираючись на отриманий досвід, генерувати нові ідеї. Також в учасників буде можливість поспілкуватись із підприємцями та отримати корисні поради.

Програма на 100% інтерактивна! Все, що учасники побачать та почують, буде втілено в практику. Навчання насичено рольовими іграми, вирішенням практичних ситуацій, творчою індивідуальною та командною роботою, які направлені на отримання корисних практичних знань та навичок, які сприяють підвищити віру в себе та досягнути успіху в будь-якій справі.

Реєстрація за посиланням https://goo.gl/forms/equU7Ws87RVWyRot2З нетерпінням чекаємо на Вас!

Всі витрати, окрім трансферу до Краматорська оплачуються організаторами.

Табір відбувається в рамках проекту «Kramatorsk Innovation Platform» та реалізується ГО «Вільна Хата» у Краматорську у за рахунок коштів, наданих Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Проект є частиною комплексної програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу» а також за фінансової підтримки ПРООН.
Партнер інтенсіву ГО Шифт.

У Херсонській області створюються умови для надання адміністративних, освітніх, медичних послуг мешканцям тимчасово окупованого Криму та внутрішньо переміщеним особам

6 серпня Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш та Перший заступник Міністра Юсуф Куркчі відвідали Херсонську область з метою ознайомлення з ходом реалізації Урядового плану реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та сприяння захисту населення Криму та внутрішньо переміщених осіб.

Під час поїздки Міністр відвідав ряд закладів: Херсонську міську клінічну лікарню, Херсонську обласну бібліотеку, освітній центр «Крим-Україна», Херсонську державну морську академію, Херсонський державний університет, гуртожитки університетів та інші, що своєю діяльністю сприяють інтеграції громадян України з тимчасово окупованої території та надання їм необхідної підтримки.

В рамках візиту у Херсонській державній морській академії відбулась нарада за участю керівництва навчального закладу та представників Херсонської обласної державної адміністрації, під час якої обговорили плани навчання абітурієнтів з Криму та внутрішньо переміщених осіб. На сьогодні в академії навчається 6500 курсантів, для яких створено відмінні умови для навчання і проживання – унікальну сучасну базу, яка є найкращою в Чорноморському басейні.

До складу Херсонської державної морської академії входить Професійно-морський ліцей та Морський коледж, в академії діє унікальний морський кластер «Палата інноваційних технологій освіти і науки України», де курсанти мають можливість ознайомлюватися із світовими досягненнями у морській справі, продукувати та розвивати ідеї у своїй галузі. Ректор академії Василь Чернявський відмітив, що спільними зусиллями забезпечено 100% працевлаштування курсантів.

Важливо зазначити, що на базі академії працює освітній центр «Крим-Україна», який опікується питаннями вступу абітурієнтів з окупованих територій за спрощеними умовами. Прийом на навчання цього року для мешканців Криму продовжено до 28 вересня.

Міністр Вадим Черниш разом з заступником голови Херсонської ОДА Андрієм Балонем ознайомились з роботою освітнього центру «Крим-Україна» та відвідали потужний тренажерний центр Херсонської державної морської академії.

Також діяльність ще одного освітнього центру «Крим-Україна» обговорили з в.о. Ректора Херсонського державного університету Наталією Тюхтенко. Зокрема, мова йшла про безкоштовне поселення до гуртожитків університету абітурієнтів з Криму на період вступу. На сьогодні є можливість поселити біля 100 таких абітурієнтів на безоплатній основі. Крім того, випускники з тимчасово окупованих територій можуть скористатися послугами центру психологічної допомоги, що працює при Університеті. Для студентів, які хочуть покращити знання української мови – діють спеціальні курси.

Херсонська обласна бібліотека щорічно нараховує близько 40 тис. користувачів, а її фонд складає майже 1 млн документів. Бібліотека оснащена 3D-принтером, 3D-сканером та інтерактивною інформаційною стільницею, в бібліотеці працюють різноманітні майданчики для розвитку творчості. На виконання Урядового плану на базі бібліотеки заплановано створення електронного фонду видань з історії, літератури та інших освітніх і наукових напрямків, що значно спростить навчання та підготовку вступників, в тому числі з АР Крим.

Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського – це багатопрофільний медичний заклад, який обслуговує населення за 63-ма лікарськими спеціальностями і має високоякісне обладнання. На сьогодні її лікарі допомогли близько 6000 внутрішньо переміщеним особам, в тому числі сотням мешканцям Криму. В рамках візиту Міністр з керівництвом лікарні обговорив умови покращення обслуговування кримчан та спрощення процедури звернення до лікарів громадян України з тимчасово окупованої території.

Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв подякував Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадиму Чернишу та його Першому заступнику Юсуфу Куркчі за увагу до примежової до тимчасово окупованого Криму Херсонщини, а також за цілеспрямовану роботу щодо реінтеграції населення захоплених територій.

«За два роки роботи у напрямку реінтеграції ми переконали всю Україну в необхідності створення цивілізованих КПВВ на межі з Кримом, запровадили відповідні програм надання кримчанам освіти, медичних та адміністративних послуг у Херсонській області. Ми хочемо зробити Херсонщину позитивним прикладом, тому створюємо тут інфраструктурні, туристичні, гуманітарні можливості та сприятливий бізнес-клімат, зокрема, для кримчан. Важливо розуміти, що окупація Криму й Донбасу – це результат гібридної війни, і наша зброя проти неї – правда» – наголосив керманич області Андрій Гордєєв.

На завершення свого візиту під час прес-конференції Вадим Черниш вручив Подяки Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України представникам Херсонської обласної державної адміністрації, територіальних підрозділів Державної прикордонної служби, Державної міграційної служби за співпрацю, вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації державної політики з питань тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, за додержання та захист прав і свобод людини, громадянина, в тому числі внутрішньо переміщених осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України, сумлінне виконання службових обов’язків та з нагоди державного свята Дня Незалежності України.

«Ми дуже задоволені тими можливостями і тими послугами, що може надавати Херсонська область кримчанам, які приїздять на материкову частину України, відношенням керівництва Херсонської обласної адміністрації та місцевого населення до наших співгромадян, які їдуть з окупованих територій. В момент окупації у людей відбирають усе: волю, майно, можливість спілкуватися. І саме в такі моменти допомога йде від простих українців, які мають велике серце, щоб допомогти тим, хто страждає. Ваша особиста підтримка, підтримка з боку служб та місцевої влади – демонструє єдність усієї держави, а також те, як державна політика може ефективно реалізовуватися в області», — підкреслив Міністр.

Також Вадим Черниш зазначив про успішні проекти, розпочаті у співпраці з Херсонською обласною державною адміністрацією, що сприятимуть зміцненню зв’язків з громадянами на окупованих територіях. «Спільно з Херсонською обласною державною адміністрацією та Мінінфраструктури ми доклали максимум зусиль, аби найближчим часом повністю реконструювати КПВВ та наблизити увесь спектр послуг до адміністративної межі з окупованим Кримом», – підкреслив Міністр.

kmu.gov.ua

Ресурсні кімнати, консультації фахівців та корекційні заняття: на Запоріжжі відкрили інклюзивно-ресурсний центр

У Молочанську (Запорізької обл.) відкрили інклюзивно-ресурсний центр, у якому надаватимуть комплексну оцінку розвитку дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років. У новоствореному закладі працюватиме психолог, логопед та корекційний педагог. Разом із батьками вони складатимуть індивідуальну програму корекційних занять, стежитимуть за розвитком дитини та сприятимуть їх психологічній адаптації.

У інклюзивно-ресурсному центрі підготували кілька спеціальних кабінетів, де фахівці працюватимуть з дітьми та надаватимуть консультації батькам. Наприклад, кабінет психолога призначений для проведення психодіагностичної та корекційної роботи, а також обробки результатів обстежень, оформлення висновків і рекомендацій. У логопедичному кабінеті проводитимуть діагностику мовленнєвих порушень, а також допомагатимуть дітям, які мають різні вади мовлення.

Скористатися можливостями ресурсної кімнати зможуть діти, які навчаються за індивідуальною програмою розвитку. Також її використовуватимуть як додатковий інструмент для психологічної та фізичної адаптації дітей з інвалідністю.

Для батьків підготовлена кімната очікування, поки діти перебуватимуть на корекційно-розвитковому занятті.

МОН України

Корисні навички і соціалізація: у Дніпрі для чоловіків з інвалідністю відкрили майстерню

Акцент тут роблять на навичках, необхідних у побуті: дрібний ремонт електричних виробів, сантехніки, столярна робота

У Дніпрі відкрилася майстерня для чоловіків з інвалідністю. Там опановують навички роботи з деревом, металом, побутовими електроінструментами і сантехнікою хлопці від 14 років.

17-річний Вадим має проблеми з гормоном росту, на вигляд юнак – значно молодший свого віку. Він вчиться працювати зі столярними інструментами. Раніше Вадиму до рук їх не давали, бо не хотіли витрачати час на людину з інвалідністю, скаржиться мати.

«Все класно. Тільки потрібно чекати своєї черги і повільніше трошки все робити, щоб виходило. Я зробив поличку хорошу. А ще – дощечку маленьку», – ділиться хлопець.

Мати Вадима Марина каже, що не всі хочуть працювати з дітьми, які мають вади.

«У нього інвалідність. Якщо він буде тягнутися – він буде розвиватися. І природно, йому потрібен колектив, щоб він спілкувався в ньому, здобував навички якісь», – пояснює жінка.

Восьмикласник Ростислав – хворий на ДЦП. Столярні інструменти він уперше взяв до рук місяць тому. З деякими вже навчився працювати. Мати хлопця Ірина щаслива, що її син нарешті відірвався від комп’ютера.

«Йому справді цікаво. Не тільки в комп’ютер, а і ще щось зробити руками. В нас уже є дощечка. Вчора ми забрали вішак додому. Зараз робимо кухонну дошку. Це чудово. Чесно кажучи, дуже чудово», – тішиться жінка.

«Ми це робимо, щоб людина, яка має вдома якусь дощечку, якийсь виріб — могла із гордістю сказати: «Це я зробив сам!» – пояснив викладач майстерні Андрій Мельник.

У майстерні здобувають корисні навички зо два десятки хлопців і чоловіків. Організували її благодійники, щоб залучити учнів до праці і до роботи в команді.

«Це не тільки отримання навичок, це і психологічний аспект. Вони вчаться працювати в команді, вони знаходять собі друзів, вони вчаться співпраці», – пояснює представниця Благодійного фонду «Карітас Донецьк» Ірина Кузема.

Акцент тут роблять на навичках, необхідних у побуті. Це дрібний ремонт електричних виробів, сантехніки, столярна робота.

«Від нас не вийдуть супер-професіонали столярної чи слюсарної справи. Ми тільки даємо людині спробувати свої сили в роботі з деревом, металом, гіпсокартоном. І сантехніка — замінити прокладку в крані, встановити сам кран. Тобто як це все робиться на побутовому елементарному рівні», – каже викладач майстерні Андрій Мельник.

Охочих навчитися необхідних побутових ремесел прийматимуть без обмежень і безстроково. Навчатися тут можна безплатно.

Аліна Елевтерова, Андрій Ковбаса

5 канал

Доступні ліки: відтепер у програмі 59 безоплатних препаратів

Загалом новий перелік препаратів містить 261 торгову назву, що на 22 препарати більше, ніж у минулому реєстрі.

3 серпня 2018 року Міністерство охорони здоров’я затвердило новий реєстр препаратів урядової програми «Доступні ліки», які пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, діабетом ІІ типу та бронхіальною астмою можуть отримати безоплатно, або з незначною доплатою. До оновленого реєстру ліків увійшов 261 препарат. 59 із цих препаратів пацієнти зможуть отримувати повністю безоплатно. Нагадаємо, раніше у програмі брали участь 239 препаратів загалом і 47 безоплатних.

Прогнозована кількість упаковок безоплатних для пацієнтів ліків також зросте: якщо у минулому півріччі пацієнти могли отримати близько 10 мільйонів упаковок, то впродовж наступних 6 місяців їх кількість становитиме понад 14 мільйонів.

«Програма «Доступні ліки» є успішною політикою відшкодування. Мільйони українців щомісяця отримують ліки безоплатно чи із суттєвими знижками. Програма продовжує динамічно розвиватися: лікарських засобів стає більше, ціни на них стають менші. І це все відбувається добровільно, адже виробники за власною ініціативою зменшують ціни на ліки, щоб потрапити до програми та переліку безоплатних препаратів», — зазначив заступник Міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

До списку безоплатних препаратів входять не лише препарати українських виробників, а й відомих іноземних компаній. Так, для прикладу, щоб потрапити до нового переліку препаратів, що на 100% відшкодовуються за кошти держбюджету, компанія КРКА (Словенія) знизила ціну майже на 72%. Ціни знизили також компанії Orion (Фінляндія) та AstraZeneca (Швеція).

В середньому ціни на препарати програми знизилися майже на 7%.

Нагадаємо, урядова програма “Доступні ліки” почала діяти у квітні 2017 року. За час роботи програми пацієнти отримали ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми за понад 23 млн рецептів на суму понад 1 млрд грн. Кожна третя аптека бере участь у програмі – нині їх 7 808.

Для того, щоб отримати препарати за цією програмою, потрібно звернутись до лікаря, отримати правильно виписаний рецепт із зазначенням діючої речовини, прийти до аптеки, що бере участь у програмі, та отримати обрані ліки.

З переліком ліків, що надаватимуться пацієнтам безоплатно можна ознайомитись ТУТ

Урядовий портал