СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА "СФЕРА"

ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

Shakhtar Social приєднався до ВІКЕНДУ необмежених можливостей, присвяченому міжнародному дню людей з інвалідністю

У Києві, де тренуються діти з інвалідністю було проведено флешмоб, в якому було запропоновано взяти участь і їхнім батькам. Таким чином тренування перетворилася в сімейні змагання, протистояння дітей і батьків, де не було переможців й переможених. Позитивні емоції й заряд позитивної енергії — ось головний приз ВІКЕНДУ.

ВІКЕНД необмежених можливостей — це ініціатива, заснована агентствами Організації Об’єднаних Націй в Україні в 2017 році спільно з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України до Міжнародного дня людей з інвалідністю, з метою залучення уваги до їх прав, порушуються внаслідок
недоступних послуг і середовища, і заради усвідомлення громадськістю актуальності цього питання.

Ініціатива реалізується в формі флешмобу, до якого долучаються установи, які роблять свою середу і послуги більш доступними і дружніми для відвідувачів з інвалідністю та сімей з дітьми, в тому числі з дітьми з інвалідністю, а також протягом 30 листопада — 3 грудня 2018 залучають увагу своїх відвідувачів до питань рівності в доступі до закладів і послуг через проведення тематичних заходів.

naiu.org.ua/

3 грудня відбулась прес-конференція, присвячена Міжнародному дню людей з інвалідністю «Право на життя»

В Українському національному інформаційному агенстві «Укрінформ» 3 грудня відбулась прес-конференція, присвячена Міжнародному дню людей з інвалідністю «Право на життя», у якій взяли участь: Валерій Сушкевич — Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю; Наталія Скрипка — виконавчий директор Національної Асамблеї людей з інвалідністю України; Ірина Чепчина — голова Українського товариства глухих;  Сергій Кіт — перший заступник голови ЦП Українського товариства сліпих; Ярослав Грибальський — національний координатор НАІУ програми «Безбар’єрна Україна»; Олександр Терещенко — кіборг, воїн АТО.

3 грудня 1992 року вперше  було відзначено Міжнародний день людей з інвалідністю, який має на меті просування прав людей з інвалідністю у всі сфери суспільного життя, а також залучення уваги широкої громадськості до проблем людей з інвалідністю.

Цьогорічна тема Міжнародного дня людей з інвалідністю, визначена ООН, звучить наступним чином: «Розширення можливостей людей з інвалідністю і забезпечення інклюзивності та рівності». Її мета — залучити увагу до аспектів розширення можливостей людей з інвалідністю у контексті досягнення цілей у галузі сталого розвитку, викладених в Положенні дня на період до 2030 року, а також в контексті Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Відкриваючи прес-конференцію, виконавчий директор Національної Асамблеї людей з інвалідністю України (НАІУ) Наталія Скрипка відзначила, що Конвенція ООН «Про права осіб з інвалідністю», підписана Україною 10 років тому і ратифікована Україною у грудні 2009 року, своїм широким форматом охоплює всі ключові області життєдіяльності людей з інвалідністю і виносить питання людей з інвалідністю як пріоритетне на світову арену та висуває до урядів держав всього світу вимогу забезпечення основного права для людей з інвалідністю — права на повноцінне та незалежне життя.

Спікер нагадала присутнім про яскраві вересневі події, коли тисячі людей з інвалідністю взяли участь у всеукраїнському форумі «Право на життя», який проводився за ініціативи Національної Асамблеї людей з інвалідністю України. Вона зазначила, що минуло 10 років з дня прийняття Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, а НАІУ  продовжує отримувати листи і скарги від осіб з інвалідністю про порушення їхніх прав у різних сферах життя.

Водночас, виконавчий директор НАІУ Наталія Скрипка поінформувала, що 3 грудня о 15:00 у столичному кінотеатрі «Жовтень» проводитиметься соціально-правовий інвент, під час якого відбудеться прем’єрний показ фільму «Право на життя».

Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич з болем зазначив, що попри всі законодавчі ініціативи й численні зрушення, здебільшого робота у справі захисту прав осіб з інвалідністю носить непостійний характер, як це було, коли майже всі населені пункти України охопила «пандусоманія» — до всіх важливих будівель будувалися пристосування для доступу до них осіб на візках, але це швидко минуло і зараз ця ініціатива вже забувається.

Валерій Михайлович зауважив, що сьогодні від деяких можновладців прозвучали вітання з Міжнародним днем людей з інвалідністю, але не забуваймо, що це не свято, а дата, яка закликає їх до боротьби з свої права, привертає увагу суспільства до потреб осіб з інвалідністю. У той час як у країні ці потреби не враховуються ані при проведенні пенсійної реформи, ані під час медичної реформи…

З гірким сарказмом звернувся Валерій Михайлович до представників ЗМІ, які практично не висвітлювали Форум «Право на життя», натомість вони дружно відгукнулися на акцію щодо захисту прав тварин, яка відбулася наступного дня.

Валерій Михайлович зазначив, що є й позитивні зрушення, зокрема в тому, що стосується фінансової підтримки осіб, які зайняті доглядом за дітьми з інвалідністю, впровадження інклюзивного навчання, затвердження нових будівельних норм стосовно безбар’єрності тощо, але в цілому ще належить зробити набагато більше, щоб забезпечити право осіб з інвалідністю на гідне життя, зокрема тих, хто втратив здоров’я внаслідок поранення під час військових дій.

«Протягом років зроблені конкретні позитивні речі. Наприклад, можу сказати, що постановою Кабінету міністрів України збільшено граничну вартість реабілітаційних заходів для дітей з інвалідністю. Сьогодні вона була до 2018 року 9 тис. грн, зараз диференційовано: і 9, і 16, і 25 (тисяч гривень — ред.). В державному бюджеті на наступний рік закладено в 30 разів більше на реабілітацію дітей з інвалідністю, ніж у цьому році. Це позитив», — наголосив Сушкевич.

За його словами, на засоби реабілітації цього року держава виділила півтора мільярда гривень, але рівень адміністрування цих коштів поки що проблемний.

«Хотів би подякувати Першій леді України за те, що була підтримка інклюзії. І це один із позитивів, про які я повинен сказати як досягнення в тому, що стосується вирішення проблем людей з інвалідністю», — зазначив Сушкевич, додавши, що порівняно з 2016 роком кількість дітей з інвалідністю, які навчаються у школах, нині зросла на 5%.

Водночас Сушкевич вважає, що і медична, і пенсійна реформи «пройшли повз людину з інвалідністю».

Занепокоєння він висловив і щодо дотримання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, підписаної Україною 10 років тому та ратифікованою у грудні 2009 року.

«Я мушу сказати в десятиріччя конвенції ООН, що сьогодні відбулася стагнація процесу виконання положень Конвенції. Ми практично ледве рухаємося по тому, що стосується виконання положень конвенції», — наголосив уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю.

Кіборг, воїн АТО Олександр Терещенко у своій промові зазначив, що раніше якось не задумувався над тим, як живеться людям з інвалідністю. Все змінилося після тяжкого поранення, коли довелося стикнутися з безліччю проблем. І найстрашнішим є вирок МСЕК стосовно непрацездатності, який звучить на адресу молодих хлопців, що втратили здоров’я, захищаючи Батьківщину.  На тлі посттравматичного синдрому такі слова можуть призвести до найстрашнішого…

Голова УТОГ Ірина Чепчина у своєму виступі підкреслила, що нинішнього року відзначається не лише 10-річчя прийняття Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю», а й уперше відзначався День жестових мов, крім того, 4 червня УТОГ відсвяткувало своє 85-річчя.

Ірина Іванівна зазначила, що за ці роки у співпраці з державними органами та місцевою владою, іншими громадськими організаціями здійснено великий обсяг робіт з виконання державних функцій надання допомоги особам з порушеннями слуху, але ще є багато завдань, які належить вирішити. Зокрема, у забезпеченні доступності до інформації у її візуальній формі.

Подякувавши НАІУ за ініціативу проведення Форуму «Право на життя», Ірина Іванівна зазначила, що серед гасел, під якими вийшли на Хрещатик члени УТОГ, були гасла на підтримку законопроекту про українську жестову мову, який має розглядатися парламентом, а також лозунг «Ні втручанню у справи УТОГ!». Останній лозунг є надзвичайно актуальним у зв’язку зі спробами одного з кандидатів у президенти дискредитувати УТОГ у власних інтересах, спробами рейдерства. Доказом стали продемонстровані присутнім на прес-конференції кадри минулорічних подій на Херсонському УВП УТОГ.

Ірина Іванівна з обуренням а повідомила, що на своєму заході, який відбувся 1 грудня, цей кандидат в президенти став погрожувати аудитом справ УТОГ і УТОС. На якій підставі наше Товариство має звітувати у своїх діях, тоді як нічого протизаконного не чинить, використовуючи майно, створене кількома поколіннями нечуючих людей, і передаючи його в оренду для того, щоб вижити у складних умовах і виконувати свої статутні завдання?

Ірина Іванівна наголосила, що вважає такі посягання спробою політичного тиску на УТОГ і має намір звернутися до Президента України, Генеральної прокуратури та МВС із закликом захистити УТОГ від подібних протиправних дій.

Її звернення підтримав і Сергій Кіт — перший заступник голови Центрального правління Українського товариства сліпих, який також висловив обурення через ганебні явища спроби втручання у діяльність УТОС. Він підкреслив, що УТОС також має значні напрацювання за 85 років існування, успішно виконувало державні замовлення, мало значні кошти, було спонсором інституту імені Філатова, надавало власними коштами допомогу при стихійних лихах. Він закликав припинити маніпуляції незрячими людьми у політичних цілях.

Національний координатор НАІУ програми «Безбар’єрна Україна» Ярослав Грибальський підкреслив, що в Україні залишається актуальним питання стосовно доступності середовища для людей на візках, хоча є позитивні зрушення у дотриманні будівельних та проектувальних норм стосовно доступності будівель і споруд для людей з інвалідністю, але, на жаль, не всі відповідальні за це особи враховують, що набагато дешевше одразу врахувати ці вимоги при спорудженні нових будівель, ніж потім переробляти їх.

Ярослав Грибальський зосередив також увагу на питаннях доступності у сфері медичних послуг, зокрема, звернув увагу на недоступність деяких медичних послуг для осіб на візках (гінекологічні та флюорографічні кабінети) і висловив сподівання, що безбар’єрність стане реальністю в українському суспільстві.

naiu.org.ua/

Із нового року в Україні впровадять новий вид соцдопомоги

Із нового року в Україні впровадять новий вид соцдопомогиДля осіб, котрі доглядають за дітьми з тяжкими захворюваннями, але ще не мають групу інвалідності, з 1 січня 2019 року виплачуватиметься соціальна допомога.

Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева, виступаючи на засіданні уряду в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«З 1 січня 2019 року запроваджується новий вид соціальної допомоги для осіб, які доглядають за дітьми, хворими на тяжкі захворювання, але яким ще не встановлена інвалідність», — сказав Рева.

Він уточнив, що відповідний закон було ухвалено за ініціативою низки народних депутатів, і Міністерство соціальної політики його повністю реалізовує.

«Урядом на минулому засіданні затверджено порядок надання такої допомоги. Це ще один важливий крок за підтримки державою сімей, які цього найбільше потребують», — наголосив міністр соціальної політики.

Водночас він зауважив, що «у наступному році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, підвищується на 9,4%, і становитиме з грудня наступного року 1638 грн на місяць».

Відповідно, зазначив Рева, зростатимуть розміри державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Від стигми до своєчасної допомоги: як змінюється охорона здоров’я людей з інвалідністю

Від стигми до своєчасної допомоги: як змінюється охорона здоров’я людей з інвалідністюНайближчим часом українські лікарі вчитимуться працювати за Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Крім того, планується, що у кожній області країни працюватиме центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, а система раннього втручання розшириться на всю країну.

МОЗ України впроваджує в систему реабілітації Міжнародну класифікацію функціонування

Медична модель обмеження життєдіяльності, на якій ще донедавна базувалась українська охорона здоров’я, передбачала розподіл людей на здорових та хворих. Медицина рятувала життя, але не допомагала людині, що залишилась нерухомою, незрячою або з ампутованою кінцівкою, жити далі.

На відміну від цієї моделі Міжнародна класифікація функціонування зосереджує увагу не на діагнозі, а включає усі аспекти життя людини (розвиток, участь та середовище) і окремо — дітей і підлітків. Це дозволяє краще планувати лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю.

Міжнародна класифікація функціонування — це класифікатор, який використовують в усіх розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи.

Докладно про МКФ, і МКФ ДП: http://moz.gov.ua/mkf

У грудні МОЗ України розпочинає підготовку 75 тренерів, які навчатимуть медичних працівників, працівників соціальної та освітньої сфер користуватись новою для України класифікацією. Набір на навчання фахівців, які хочуть стати тренерами з МКФ, тривав до 3 грудня:  https://bit.ly/2BNPWV2

Реабілітаційні центри для дітей — у кожній області

Що швидше дитина отримує потрібну реабілітацію, то кращими є результати. В Україні критично бракує реабілітаційних центрів для дітей. Сьогодні від моменту направлення дитини в реабілітаційний центр до початку лікування проходить близько року – втрачається цінний час, стан дитини погіршується, а через це реабілітація проходить значно довше і не так результативно порівняно з тим, якби дитина почала отримувати допомогу одразу після виявлення проблеми.

МОЗ України розробило проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям». Це положення стане правовою основою для створення центрів, що надають реабілітаційні та паліативні послуги дітям.

Коли це положення розгляне і підтримає Уряд, реабілітаційні центри буде створено першою чергою на базі кожного будинку дитини, які зараз є в Україні, вже мають медичний персонал та обладнання. Щонайменше один центр з реабілітації та паліативної допомоги діятиме у кожній області.

Система раннього втручання: від 4 областей до усієї країни

Раннє втручання – це комплексна допомога для сім’ї з дитиною від народження до 4 років, що має інвалідність, порушення розвитку чи ризик їх виникнення. Система раннього втручання підтримує всю сім’ю, даючи їй навички, необхідні для забезпечення найкращих умов для збереження здоров’я дитини, її розвитку і освіти. Завдяки ранньому втручанню діти і батьки отримують знання, навички, що дозволяють їм ефективно інтегруватися в громади.

Такий комплексний підхід уже започатковується у Закарпатській, Львівській, Одеській та Харківській областях.

Наразі МОЗ спільно з Мінсоцполітики та МОН розробляють необхідні правові документи, щоби оптимізувати роботу системи раннього вручання у пілотних регіонах і в подальшому розширити систему на всю країну.

Крім того, МОЗ спільно з МОН переглядають застарілі переліки захворювань, які є підставою для направлення дітей на індивідуальну форму навчання. Передбачається, що школи зможуть відвідувати діти, яким раніше було призначено виключно індивідуальне навчання. Зокрема, підставою для зарахування на індивідуальну форму навчання (за виключенням стаціонарного лікування та медичної реабілітації) будуть хвороби шкіри та підшкірної клітковини, що призводять до значного ризику інфікування – епідермоліз бульозний, важкі форми атопічного дерматиту та вроджений іхтіоз, залежно від стану; тяжкі психічні розлади; захворювання, що супроводжуються лабораторно підтвердженою імуносупресією. Усі інші діти на прохання батьків будуть влаштовані на інші форми навчання на їх вибір.

Завдяки цим змінам діти з інвалідністю перестануть бути заручниками своїх помешкань.

Урядовий портал

Об’єкт будівництва не може бути прийнятий в експлуатацію, якщо він не відповідає вимогам безбар’єрності

4 грудня 2018 року Верховна Рада 230 голосами підтримала за основу законопроект № 7370 – зміни до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Він забезпечує умови створення безбар’єрного доступу до приміщень для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності.

За словами Віце-прем’єр-міністра — Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, розбудова безбар’єрного простору, захист інтересів осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності є одним з ключових завдань Мінрегіону та держави.

Це відповідає в тому числі міжнародним зобов’язанням України відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю, яка визначає необхідність забезпечення осіб з інвалідністю фізичним доступом до соціального, економічного та культурного оточення, до закладів охорони здоров’я та освіти, до всіх громадських приміщень, включаючи суди.

«Для нас важливо, щоб інтереси осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення враховувалися при здійсненні  містобудівної діяльності згідно з новими ДБН. Будь-які перешкоди, що ускладнюють або унеможливлюють доступ до житлових будинків, інших споруд, лікарень, аптек, магазинів та до робочих місць для згаданих осіб, мають бути усунуті. Сьогодні при будівництві нових об’єктів за вимогами нових ДБН, інтереси таких груп населення здебільшого враховується. Однак, будинки та громадські споруди всіх форм власності, збудовані та прийняті в експлуатацію до травня 2007 року здебільшого не відповідають вимогам щодо доступності», — зазначив Геннадій Зубко.

Для проведення реконструкції таких об’єктів існують суттєві невиправдані перешкоди внаслідок прогалин у законодавстві.  Так, будівництво пандусів, підйомників, платформ досі потребувало використання земельної ділянки для їх розміщення. Встановлена ж загальна процедура відведення земельних ділянок під будівництво не стимулювала замовника будівництва до забезпечення безбар’єрності. Через складність процедур, вартість, тривалість оформлення та інколи навіть необхідність проведення аукціонів для відведення невеличкої земельної ділянки. Тепер це усунуто шляхом виключення необхідності відведення земельної ділянки та використання таких земельних ділянок.

Геннадій Зубко зазначив, що Мінрегіон виступає за впровадження кращого світового досвіду у цій сфері. Прийняття Закону надалі дозволить облаштування безбар’єрного доступу для людей з особливим потребами до всіх об’єктів житлово-комунального та громадського призначення. Навіть за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

«І найголовніше, об’єкт, що здається, не може бути прийнятий в експлуатацію, у разі якщо він не відповідає вимогам будівельних норм, державним стандартам і правилам щодо доступності для згаданих осіб», — заявив Віце-прем’єр-міністр. Він також нагадав, що Мінрегіоном розроблено і затверджено нові державні будівельні норми щодо доступності — ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд», які охоплюють практично всі категорії осіб з інвалідністю — маломобільні групи, люди з проблемами зору, слуху, порушеннями нервової системи і  є обовязковими до виконання.

Прес-служба Віце-премєр-міністра України

Про внесення змін до Закону України “Про дорожній рух” щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних”.

Верховна Рада ухвалила за основу законопроект №7486 “Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних”.

За ухвалення законопроекту за основу проголосували 252 народних депутати при мінімально необхідних 226.

“Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до закону України “Про дорожній рух”, які дозволяють законодавству захистити права осіб з інвалідністю, що рухаються в кріслах колісних на безпечний рух шляхом віднесення таких осіб до кола учасників дорожнього руху, а також удосконалити та наблизити до європейських стандартів відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”, — наголосив перший заступник глави Національної поліції України Вадим Троян, презентуючи законопроект.

Законопроект визначає основні права і обов’язки осіб, які рухаються в кріслах колісних. Такі особи матимуть право рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода, їздити по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю.

Вони зможуть з переважним правом перетинати проїзну частину по позначених пішохідних переходах. Під час руху вони повинні виконувати вимоги, що стосуються пішоходів.

Особи, які рухаються в кріслах колісних по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів по правій крайній смузі, та виконувати вимоги, що стосуються велосипедистів. Крісла колісні повинні бути обладнані світловідбивними пристроями.

Рада ухвалила закон, що забезпечить доступ до приміщень судів для людей із інвалідністю

Верховна Рада ухвалила закон 6211 «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про судовий збір» щодо створення умов для забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень судів».

За ухвалення цього рішення проголосували 228 народних депутатів при мінімально необхідних 226.

Метою закону є забезпечення архітектурної та інформаційної доступності приміщень судів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення шляхом використання коштів від сплати судового збору на переобладнання приміщень, прилеглої території та інформаційне забезпечення вказаної категорії осіб.

Як пояснила перший заступник міністра юстиції Олена Сукманова, презентуючи законопроект з трибуни парламенту, на сьогодні лише 35% приміщень судів облаштовані пандусами, причому не всі — з відповідних матеріалів і мають поручні.

«Більше трьох мільйонів людей в Україні є людьми з інвалідністю, для яких ми повинні створити особливі умови доступу, у тому числі до приміщень судів. Це не просто написи шрифтом Брайля на вході, не просто кнопки виклику, не просто переговорні присторої — це і відеоспостереження, і пандуси. Цей закон передбачає, що частина судового збору піде на облаштування приміщень судів для того, щоб спростити доступ людей із інвалідністю до них», — зазначила заступник міністра.

Так, ухваленим законом встановлено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується у суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зі свого боку, голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна уточнила, в законі не вказано жодних сум, оскільки ним лише розширюється норма три статті 9 закону «Про судовий збір» щодо його витрачання. При цьому вона висловила сподівання, що сума коштів, яка має бути спрямована на цю мету, буде визначена Кабінетом міністрів України. Водночас Южаніна озвучила рішення комітету, за яким пропонувалося ухвалили законопроект №6211 за основу та в цілому.

Посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №7370 «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності)».

Відповідне рішення підтримали 230 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти голосах.

Законопроектом пропонується внести зміни до закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, зокрема доповнити частину четверту статті 34 абзацом, що дозволить улаштування засобів безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, в тому числі до під’їздів та/або квартир у житлових будинках, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Також пропонується передбачити норму, згідно з якою об’єкт не може бути прийнятий в експлуатацію, у разі якщо він не відповідає вимогам будівельних норм, державним стандартам і правилам, у тому числі щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Передбачається, що прийняття відповідного закону стимулюватиме замовників будівництва враховувати потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності.

ВІКЕНД НЕОБМЕЖЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ 2018

ВІКЕНД НЕОБМЕЖЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ 2018

Обирайте, проводьте вікенд із користю, отримуйте нові враження!

🎬Кінотеатри
Київ: 2 грудня, 10:00, Multiplex Скаймол – «Афера по-американськи» з перекладом жестовою мовою. Вхід вільний

Харків: 2 грудня, 16:00, Молодежь Красного Креста Харьковской области– перегляд стрічки «Марлі і я» в компанії друзів, а також веселого та доброго лабрадора на ім’я Адель. Приміщення доступне для людей, що пересуваються на візку, а також для батьків із маленькими дітьми. Вхід вільний

🎭Театри
Київ: 30 листопада, 19:00, Київський академічний театр ляльок – «Кайдашева сім’я» з перекладом жестовою мовою. Для дітей 12+ та молоді. Квитки: https://widget.kontramarka.ua/uk/widget8site4/widget/index

Київ: 1 грудня, 17:00, Київський академічний театр ляльок – «Пітер Пен» з перекладом жестовою мовою. Для дітей 3+. Квитки: https://widget.kontramarka.ua/uk/widget8site4/widget/index

Львів: 1 грудня, 19:00, театр «І люди, і ляльки» — вистава «Божественна комедія АнДанте» для дорослих та дітей від 12 років з аудіодискрипцією. Квитки: https://ticketclub.com.ua/eventsession/10177

🏛Музеї
Київ: 1 грудня, 10:00, Педагогічний музей України — екскурсія, адаптована для відвідувачів з порушеннями зору. Вхід вільний

Київ: 1 грудня, 13:00, Національний музей Тараса Шевченка — перформанс-імпровізація «Історії, народжені поезією» з перекладом жестовою мовою. Вхід вільний

Київ: 1 грудня, 12:00, Музей історії Києва/Музей истории Киева/Museum of Kyiv history – заняття для школярів “Як жилося у Київській Русі?”, в тому числі для дітей із порушеннями зору. Вхід вільний

Київ: 2 грудня, 16:00, Mystetskyi Arsenal – екскурсія виставкою «Курбас. Нові світи». Адаптована в тому числі для людей із порушеннями зору

Київ: 1-3 грудня, Третя після опівночі / 03:00 / Три после полуночи і — екскурсії в абсолютній темряві та у супроводі незрячих гідів. Квитки та деталі: http://www.0300.com.ua/

Київ: 2 грудня, 10:00, Національний музей Тараса Шевченка – Форум інклюзивності. Переклад жестовою мовою. Вхід вільний за попередньої реєстрації: https://goo.gl/forms/CRbSLWEyxxNILWtE3

Київ: 3 грудня, 15:00, Педагогічний музей України — екскурсія, адаптована для відвідувачів з порушеннями зору. Вхід вільний

🍽Кафе та ресторани
Херсон: 1 грудня, 12:00, кав’ярня Peloton — дегустація кави та чаю в темряві та тиші

Київ: 1 грудня, 14:00, Like a local’s wine bar – сліпа дегустація українських вин 🍷. Вартість участі: 300 грн. Деталі: https://www.facebook.com/events/204671490461483/

Київ: 2 грудня, 12:00, Остання Барикада — читання цікавої та надихаючої книжки «Внутрішній лев», майстер-клас для дітей 3+ та їх батьків.
Читаємо українською (переклад Mira Kyivska) за виданням: The Lion Inside / Rachel Bright, Jim Field. — Orchard Books, 2015.
Читатиме Богдан Тушевский
Вхід вільний за попередньою реєстрацією: http://bit.ly/2FVs7OW

Київ: 3 грудня, 13:00, Остання Барикада – екскурсія з перекладом жестовою мовою, презентація нової української кухні, ланч, нові знайомства та цікаве спілкування. Вартість – 129 грн. Деталі: https://www.facebook.com/events/215704992659739/

В Україні обов’язково мають створюватись універсальні робочі місця для працездатних людей з інвалідністю

«Сьогодні в Україні понад 3 млн людей з інвалідністю і близько 80% з них — працездатні. Проте реалізація їх прав, у тому числі, забезпечення права на працю, не виконується, адже не тільки вулиці та транспортна інфраструктура недоступні для них, але й більшість підприємств, в яких вони могли б теоретично працювати, на практиці не мають безбар’єрного простору. Від входу до будівель до облаштування робочих місць. Тому у проекті нових ДБН щодо доступності ми прописали необхідність та чіткі вимоги до проектування універсальних робочих місць та простору, які враховуватимуть потреби людей з інвалідністю», — зазначив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

Згідно проекту нових ДБН щодо доступності, при проектуванні установ, організацій і підприємств слід передбачати універсальні робочі місця з урахуванням потреб осіб з інвалідністю. Кількість і види таких робочих місць, їх розміщення в структурі будівлі повинні встановлюватися в завданні на проектування.

Робочі місця повинні бути безпечні для здоров’я та раціонально організовані. Якщо проектується спеціалізоване робоче місце для конкретної людини з інвалідністю, то воно має включати комплект меблів, обладнання та допоміжні пристрої, пристосовані для конкретного виду інвалідності.

В офісних та адміністративних приміщеннях робочі місця для осіб з інвалідністю, які користуються колісним кріслом, мають бути площею не менше 5,65 кв. метрів.

Універсальні або спеціалізовані робочі місця для всіх груп людей з інвалідністю мають бути розташовані на відстані не більше 50 м від вбиралень, пристроїв питної води, розігріву та споживання їжі тощо.

Крім того, в закладах повинні передбачатись та ідентифікуватись міжнародними символами доступності:

  • доступні паркувальні місця та входи до будівель;
  • доступні ліфти та інші підйомні пристрої;
  • доступні зони безпеки та інші елементи доступності.

Повинні бути забезпечені покажчики напрямку до найближчого доступного елементу у наступних місцях:

  • недоступних входах в будівлю;
  • недоступних громадських туалетах;
  • ліфтах, не пристосованих для осіб з інвалідністю;
  • виходах і сходах, які не є шляхами евакуації для осіб з інвалідністю.

Інформування, у тому числі, сигналізація про небезпеку, у цих закладах має передбачати візуальну, звукову тактильну інформацію, а позначення приміщень всередині будівель — дублюватися тактильними знаками та розміщуватися поряд з дверима, з боку дверних ручок.

За словами Лева Парцхаладзе, такі зміни сприятимуть працевлаштуванню людей з інвалідністю та їх подальшому професійному розвитку, забезпеченню їх права на працю та адаптації у суспільстві.

Довідково

Проект нових ДБН розроблений ПАТ «КиївЗНДІЕП» на заміну діючих ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Він адаптований до європейських норм та міститиме наглядні приклади того, як це має виконуватися на практиці.

Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.

В Україні обов’язково мають створюватись універсальні робочі місця для працездатних людей з інвалідністю

Мінрегіон України