23 липня 2020 року набрали чинності зміни до законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства. Зокрема зміни було внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, Виборчого кодексу України та ряду Законів України, зокрема “Про Центральну виборчу комісію”, “Про Державний реєстр виборців”. В повному обсязі зі змінами можна ознайомитись за наступним посиланням. Слід відзначити, що зміни торкнулись і забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю. Про них мова йде далі.

Розумні пристосування для учасників виборчого процесу

Доповненнями до статті 7 Виборчого кодексу України (далі – ВКУ) визначено, що з метою реалізації виборчих прав, виборці з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) мають право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі.

В свою чергу, п 8. статті 38 конкретизує право члена/членкині виборчої комісії, який має порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), на забезпечення виборчою комісією розумного пристосування у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у роботі виборчої комісії. Звертаємо увагу, що обов’язок забезпечення покладено саме на виборчу комісію.

Приміщення ДВК та приміщення для голосування

Розумні пристосування мають з’явитись на виборчих дільницях. Так, стаття 62 ВКУ відтепер визначає, що з метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) такий виборець в приміщенні для голосування забезпечується розумним пристосуванням (допоміжними засобами) у порядку та випадках, визначених Центральною виборчою комісією (далі – ЦВК). Нагадуємо, що приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення. У разі неможливості повного пристосування приміщень, органи на місцях (відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, керівники/керівниці закладів, установ, капітани суден, тощо) повинні організувати безперешкодний доступ до приміщень.

Таким чином, надалі ЦВК мають бути затверджені необхідні порядки, а члени/членкині виборчих комісій на місцях потребуватимуть ознайомлення з новими стандартами та проходження навчання. В свою чергу, нагадуємо, що нормативи облаштування приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування також встановлюються Центральною виборчою комісією.

Порядок ознайомлення зі списком виборців та голосування

Новації Виборчого Кодексу щодо забезпечення прав людей з інвалідністю торкнулись і процедур ознайомлення із попереднім списком виборців та усунення неправильностей у ньому. Так, у разі якщо виборець з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб. Така заява до органу ведення Державного реєстру виборців може бути подана також за допомогою електронних сервісів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Подібне визначено статтею 42 ВКУ. Нагадуємо, що виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно. Подати таку можна також за допомогою електронного сервісу.

Разом з тим, статтю 62 ВКУ також було доповнено вимогою адаптування однієї з кабін для таємного голосування для виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, у тому числі для осіб на кріслах колісних, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення згідно з вимогами, встановленими Центральною виборчою комісією. На даний момент вимоги не затверджені ЦВК.

Інформаційне забезпечення

Стаття 107, 162 (у новій редакції) та стаття 163 (доповнена новим абзацом) ВКУ відтепер передбачають, що інформаційні плакати та буклети партій, кандидатів/кандидаток на пост Президента України, виготовляються в доступних форматах, що забезпечують можливість ознайомлення з ними виборцям з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) із застосуванням розумного пристосування.

Розміщення ж матеріалів здійснюється з урахуванням можливості ознайомлення з ними осіб із порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та з урахуванням вимог, установлених Центральною виборчою комісією.

Термінологія

“внаслідок фізичних порушень” замінено словами “внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)

Зміни до Виборчого Кодексу врахували важливість термінології. Чинний Кодекс відтепер не містить визначення “внаслідок фізичних порушень”, “фізичних вад”. Зміни було внесено по всьому Кодексу.

“осіб з інвалідністю” замінено словами “виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)”

Також положення Виборчого кодексу України змінило не тільки термінологію, а й підхід щодо визначення переліку осіб щодо яких мають бути забезпечені додаткові дії (можливість скористатись допомогою для заповнення виборчого бюлетеню, наприклад) або забезпечене надання, здійснено доступ за допомогою розумного пристосування (наприклад, виготовлення матеріалів у доступних форматах). У даному випадку йде мова про інтереси людей з інвалідністю, виборців, що мають тимчасовий розлад здоров’я чи є особами похилого віку.

Висновки

Змінами до законодавства зроблено чергові кроки щодо покращення доступу виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) до участі у політичному житті, зокрема у виборах. Важливим є відображення коректної термінології, розширення переліку інформаційних матеріалів, які мають бути доступними (зокрема від кандидатів та кандидаток), забезпечення інтересів не лише виборців, а й членів та членкинь виборчих комісій (щодо забезпечення розумними пристосуваннями).

Важливою залишається робота Центральної виборчої комісії щодо підготовки підзаконних нормативних актів, що підлягатимуть прямому застосування виборчими комісіями різного рівня. Викликами й надалі залишатиметься імплементація даних норм на наступних місцевих виборах, що заплановані на 25 жовтня 2020 року, а також широке залучення людей з інвалідність як учасників та учасниць виборчого процесу.

Джерело

Міністерство освіти і науки затвердило типові штатні нормативи для навчально-реабілітаційних центрів.

Нормативи затверджені у наказі №890 від 21 липня, опублікованому на сайті МОН.

Також наказ надає керівникам НРЦ право змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для закладу. Це вони можуть робити в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період.

Заміну посад працівників можна здійснювати лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу.

За рахунок спеціального фонду можуть бути введені додаткові посади. Також додаткові посади можуть ввести рішенням місцевої влади за рахунок місцевих бюджетів.

Штатний розпис НРЦ розробляється в межах затвердженого центральними, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування фонду заробітної платні.

Типові нормативи не визначають кількість учителів. Кількість ставок учителів визначається залежно від контингенту учнів, кількості класів, кількості годин за навчальними планами на їхню підготовку та з урахуванням навантаження на ставку 18 годин на тиждень.

Ознайомитись із новими типовими штатними нормативами для НРЦ можна у документі нижче:

Завантажити документ

Нагадаємо, МОН шукає спеціалістів в Команду підтримки реформ.

Фото: автор – heiko119, Depositphotos

Джерело “Нова українська школа” https://nus.org.ua/news/dlya-navchalno-reabilitatsijnyh-tsentriv-zatverdyty-typovi-shtatni-normatyvy/

Після введення в багатьох країнах обмежувальних заходів, спрямованих на зниження захворюваності COVID-19, дуже багатьом з нас довелося зіткнутися з серйозними змінами в нашому повсякденному житті.

Дистанційна робота, тимчасова безробіття, домашнє навчання дітей, а також відсутність фізичного контакту з іншими членами сім’ї, друзями і колегами — адаптуватися до цієї нової реальності непросто. Адаптація до цих змін звичного розпорядку життя, страх заразитися вірусом і тривога про близьких, які відносяться до груп ризику, — все це викликає у всіх нас певні психологічні труднощі. Особливо важким це може виявитися для людей з порушеннями психічного здоров’я.

На щастя, у кожного з нас є можливість зробити цілий ряд дій, які допоможуть нам зберегти своє психічне здоров’я і допомогти близьким, яка потребує додаткового турботи та підтримки.

Нижче наводиться кілька порад, які можуть виявитися для вас корисними.

• Залишайтеся в курсі подій. Прислухайтеся до рекомендацій і порад національних і місцевих органів охорони здоров’я. Користуйтеся авторитетними джерелами новин, такими як місцеві або національні телеканали і радіостанції, і стежте за останніми новинами на сторінках ВООЗ в соціальних мережах.
• Заведіть новий розпорядок дня. Намагайтеся максимально дотримуватися звичного розпорядку дня або заведіть новий.
  Вставайте і лягайте спати в один і той же час кожен день.
  Підтримуйте особисту гігієну.
  Дотримуйтеся здорового харчування і постійного режиму прийому їжі.
  Підтримуйте регулярну фізичну активність.
  Виділіть час для роботи і час для відпочинку.
  Приділяйте час улюбленим заняттям.
• Витрачайте менше часу на читання новин. Намагайтеся знизити кількість часу, яку ви приділяєте перегляду, читанню або прослуховуванню новин, які викликають у вас стрес або засмучення. Якщо необхідно, перевіряйте останні новини в один і той же час, роблячи це, наприклад, двічі на день.
• Важливо зберігати соціальні контакти. Якщо ваше пересування обмежене, підтримуйте регулярні контакти з близькими по телефону і через Інтернет.
• Вживання алкоголю або наркотичних засобів. Обмежте або повністю виключіть вживання алкоголю. Не починайте вживати алкогольні напої, якщо раніше ви ніколи цього не робили. Уникайте вживання алкоголю як засобу боротьби зі страхом, занепокоєнням, нудьгою і соціальною ізоляцією.
  Вживання алкогольних напоїв не захищає від вірусних або інших інфекцій. Якраз навпаки, зловживання алкоголем асоціюється з підвищеним ризиком інфекційних захворювань і поганим прогнозом лікування. Також важливо знати, що вживання алкоголю і наркотичних засобів може перешкодити людині вживати необхідних заходів обережності і профілактики для захисту від інфекції, такі як гігієнічна обробка рук.
• Час, що проводиться перед екраном. Звертайте увагу на те, скільки часу ви проводите кожен день перед екраном. Слідкуйте за тим, щоб робити регулярні перерви.
• Відеоігри. Відеоігри можуть бути способом відволіктися, однак при знаходженні будинку в протягом тривалого періоду часу може виникати спокуса приділяти відеоігор занадто багато часу. Прагніть до дотримання здорового балансу між щоденними заняттями онлайн та офлайн.
• Соціальні мережі. Використовуйте соціальні мережі для публікації позитивної та оптимістичною інформації. Систематично виправляйте невірну або помилкову інформацію.
• Допомагайте оточуючим. Якщо у вас є така можливість, запропонуйте підтримку людям, які мешкали неподалік від вас і, можливо, потребують допомоги, наприклад, для покупки продуктів харчування.
• Підтримайте медичних працівників. За допомогою онлайн-каналів та інших засобів комунікації висловіть подяку медичному персоналу і всім, хто бере участь в реагуванні на пандемію COVID-19.
• Уникайте дискримінації.

Страх — нормальна реакція в ситуаціях, що супроводжуються почуттям невпевненості і незахищеності. Але іноді страх виражається в формах, здатних заподіяти біль або пошкодити оточуючим.

Пам’ятайте:

Проявляйте доброту.

Уникайте дискримінації по відношенню до оточуючих зі страху заразитися COVID-19.
Уникайте дискримінації по відношенню до оточуючих, у яких, на вашу думку, може бути коронавірусна інфекція.
Уникайте дискримінації щодо медичних працівників. Медичні працівники заслуговують на повагу і вдячність.
Від COVID-19 постраждало багато людей у ​​багатьох країнах. Чи не зв’язуйте це захворювання з будь-якими конкретними групами населення.

Джерело

Міністерство освіти і науки затвердило типові штатні нормативи для навчально-реабілітаційних центрів.

Нормативи затверджені у наказі №890 від 21 липня, опублікованому на сайті МОН.

Також наказ надає керівникам НРЦ право змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для закладу. Це вони можуть робити в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період.

Заміну посад працівників можна здійснювати лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу.

За рахунок спеціального фонду можуть бути введені додаткові посади. Також додаткові посади можуть ввести рішенням місцевої влади за рахунок місцевих бюджетів.

Штатний розпис НРЦ розробляється в межах затвердженого центральними, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування фонду заробітної платні.

Типові нормативи не визначають кількість учителів. Кількість ставок учителів визначається залежно від контингенту учнів, кількості класів, кількості годин за навчальними планами на їхню підготовку та з урахуванням навантаження на ставку 18 годин на тиждень.

Ознайомитись із новими типовими штатними нормативами для НРЦ можна за посиланням.

Завантажити документ

Джерело

В Україні розпочато роботу над підготовкою проєкту нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства.

Про це заявив сьогодні Олександр Ярема, держсекретар Кабінету Міністрів України, під час першої онлайн-зустрічі з обговорення питань підготовки проєкту Нацстратегії.

“Сьогодні робимо перший крок, щоб започаткувати спільну дію між органами влади та громадянським суспільством, — заявив Олександр Ярема. — Ми напрацювали пропозиції щодо плану дій з підготовки Стратегії. Як ми це бачимо: хочемо не пізніше жовтня закінчити цей процес, щоб до кінця року пройти всі відповідні процедури погоджень в органах влади, Кабінету Міністрів і запропонувати на підпис президенту проєкт цієї Стратегії. В ідеалі, термін — це не пізніше кінця листопада, щоб у грудні вона була підписана, а з першого січня ми мали вже документ, який описує, якою має бути політика держави в контексті сприяння громадянському суспільству”.

Найближчим часом заплановано створення робочої групи з підготовки Нацстратегії та Плану дій.

“Для нас дуже важливо, і ми зараз спілкуємося з Міністерствами, щоб (до робочої групи Ред.) увійшли ті люди, які можуть компетентно готувати пропозиції та комунікувати цю робочу групу з відповідними Міністерствами. Також очікуємо колег з громадянського суспільства, з Офісу Президента. Сподіваємося, якщо не буде затримок, то наступного тижня вже провести зустріч робочої групи. Формат можна обирати — це може бути як онлайн, так і офлайн формат”, — повідомив держсекретар Кабінету Міністрів України.

“Хочемо зробити це максимально відкритим, неформальним та інклюзивним процесом, щоб всі зацікавлені й ті, хто мають пропозиції, могли висловити їх, і вони могли бути почутими, щоб ці пропозиції були максимально враховані”, — додав Олександр Ярема.

Як зазначила заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуюча відділом Секретаріату Уряду Наталія Окша, одночасно з роботою робочої групи усім зацікавленим представникам громадськості буде запропоновано долучитися до більш широкої платформи. Її учасники зможуть подавати свої пропозиції робочій групі, брати участь в її засіданнях (за обраними напрямками Стратегії) та в громадських обговореннях.

Оголошення про створення такої платформи буде розміщено незабаром — після доопрацювання за результатами сьогоднішнього обговорення плану дій з розроблення Стратегії. Таке оголошення буде розміщено, зокрема, на сторінці “Громадянське суспільство і влада” у Фейсбук та на Урядовому порталі.

Національна стратегія – це узагальнене бачення і план дій, метою якої є: створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства; налагодження ефективної взаємодії громадськості, органів державної влади та органів місцевого самоврядування на засадах партнерства; сприяння підвищенню рівня громадської активності, волонтерства та  благодійництва; сприяння залученню громадськості до процесів формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення. Документ на 2016-2020 роки був затверджений у лютому 2016 року.

Громадський Простір

У музеях Рівненщини будуть проводити екскурсії для людей з інвалідністю. Для цього адаптують заклади. Зокрема, розроблять аудіогіди – спеціальні путівники для людей з порушенням зору, а також розроблять буклети шрифтом Брайля, позначать сходові маршрути, встановлять мнемосхеми.

Загалом туристи з інвалідністю зможуть побувати на 5-ох екскурсіях у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, Державних історико-культурних заповідниках Острога та Дубно, культурно-археологічному центрі «Пересопниця» у Рівненському районі.

Такі ініціативи реалізують в рамках проєкту «Культурні продукти Рівненщини без обмежень». Його втілять у життя ГО «Регіональний центр розвитку «Тріада»» спільно з ВП ВГО «Генерація успішної дії» у Рівненській області за підтримки Українського культурного фонду.

Окрім того, проєкт передбачає проведення семінарів, тренінгів та наставницьких сесій для провайдерів культурних послуг. Також для екскурсоводів проведуть відео-уроки з основ української жестової мови.

Керівниця управління культури та туризму Рівненської ОДА Любов Романюк переконана, що впровадження інклюзії у музейних комплексах дозволить закладам стати більш доступнішими для людей з порушенням здоров’я.

«Створення безбар’єрного середовища, розробка промоційних турів та навчання персоналу дозволить людям з інвалідністю стати активними туристами. Звичайно, це збільшить потік мандрівників у музеях. Але головне – це те, що люди з порушеннями здоров’я завдяки таким проєктам можуть урізноманітнити своє дозвілля, познайомитися з історією нашого краю», — зазначила Любов Романюк.

Термін реалізації проєкту – до 30 вересня 2020 року.

Джерело

Роз’яснює головний державний інспектор відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області  Наталія Вирста

Відповідно до ст. 172 КЗпП України на роботодавця покладається обов’язок організувати працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Неповний робочий час може встановлюватися зменшенням тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи впродовж тижня чи одночасно зменшенням і кількості годин роботи впродовж дня, і кількості робочих днів упродовж тижня. Роботодавець зобов’язаний на прохання працівника, що має право на неповний робочий час, установити робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник.

Тому, якщо в рекомендаціях МСЕК зазначено, що працівник з інвалідністю може працювати за своєю посадою на умовах “скороченого робочого дня”, роботодавець на прохання особи з інвалідністю зобов’язаний установити йому неповний робочий час відповідно до ст.172 КЗпП. Для цього працівник з інвалідністю подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ.

Частиною 2 ст.56 КЗпП України визначено, що оплата праці на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Одночасно наголошуємо, що дане роз’яснення не встановлює норм права, а носить інформаційний характер.

Джерело

Єдина у світі школа балету, де більшість учениць — незрячі В 1995 році інструктор Фернанда Бьянчіні заснувала Асоціацію балету і мистецтва для незрячих в Сан-Паулу (Бразилія).

«Я хочу, щоб дівчатам аплодували за їх дисципліну, за талант і за хороший танець, а не тому, що вони не бачать так само, як ми … Тут немає людей із порушеннями зору, які отримують благодійність. Це професійні танцюристи, які навчаються, а також навчають», — пояснює мету проекту Фернанда.

Наразі у школі навчається 336 студенток віком від 3 до 60 років. Спершу ученицями Фернанди були лише незрячі, зараз місця у школі розподіляються наступним чином: 60% — люди з порушеннями зору, 30% люди з інвалідністю іншого типу, і 10% для студентів без інвалідності. Асоціація функціонує за кошти благодійних пожертв від фізичних осіб та компаній. Підтримати можна за посиланням на сайті школи: https://www.associacaofernandabianchini.org/

Щоб зрозуміти своїх учениць, інструктор Фернанда Бьянчіні часто сама заплющує очі: «Учень торкається вчителя, вчитель — учня. Ми робимо звуки пальцями, щоб точно уявляти положення в просторі. Я розумію світ незрячих, його межі. Ця навчальна методика заснована на дотиках й почуттях…”.

Школа була заснована для діток з бідних сімей, тому навчання у ній безкоштовне. Зараз школа гастролює по всьому світу!

«Я бачу світ більш чудовим, коли займаюся балетом зі своєю трупою. Здається, що в повітрі навколо мене, коли я танцюю, розлита якась магія, і мені постійно здається, що я можу злетіти. Це почуття настільки прекрасне, що його просто неможливо описати», — ділиться своїми враженнями провідна балерина Гейза Перейра.

Джерело

Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи.

Але однією з категорій дітей, які потребують додаткового захисту від держави, є діти з інвалідністю.

Про можливості реабілітації дітей з інвалідністю розповіла заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко в ефірі щотижневої передачі «Право знати» на хвилі Українського радіо.Херсон

Завантажити запис радіоефіру

Станом на сьогодні діти та дорослі з інвалідністю (усіх нозологічних форм захворювання) можуть бути забезпечені реабілітаційними послугами відповідно до Порядку надання окремим категоріям осіб послуг із комплексної реабілітації (абілітації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80.

Даний Порядок визначає механізм надання особам з інвалідністю та/або дітям з інвалідністю, та/або дітям віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (з метою попередження інвалідності), послуг із комплексної реабілітації (абілітації) в реабілітаційних установах комунальної та державної форми власності.

Реабілітація осіб з інвалідністю – система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації і виробами медичного призначення;

Абілітація – система заходів, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання в соціальному середовищі: усвідомлення своїх можливостей та обмежень, соціальних ролей, розуміння прав та обов’язків, уміння здійснювати самообслуговування.

Відповідно до 11 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правових актами, зокрема, вживають заходів щодо розширення мережі реабілітаційних установ.

Статтею 14 вищевказаного Закону визначено, що потреба в державних реабілітаційних установах визначається відповідно до соціально-економічних і демографічних потреб України та її регіонів центральними органами виконавчої влади в межах своїх повноважень. Рішення про їх створення приймаються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади. Потребу в комунальних реабілітаційних установах визначають місцеві органи виконавчої влади. Рішення про їх створення приймаються органами місцевого самоврядування.

Реабілітаційні установи здійснюють комплексну реабілітацію осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю шляхом реалізації, зокрема, медичних, фізичних, психологічних, педагогічних, професійних та інших заходів відновлювального характеру, спрямованих на попередження прогресування патологічного процесу, усунення чи максимально можливу компенсацію обмежень життєдіяльності, відновлення здоров`я та трудових навичок осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, корекцію психічних процесів, здобуття ними освіти, їх трудову зайнятість незалежно від категорії і причин інвалідності.

З інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики України, вбачається, що з 2019 року запроваджений новий механізм забезпечення заходами з реабілітації дітей з інвалідністю за принципом «гроші ходять за людиною», що дозволить забезпечити адресність, прозорість та підвищити якість надання реабілітаційних послуг.

Верховною Радою України 31.10.2019 підтримано ініціативу Уряду та Мінсоцполітики та прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 31.10.2019 №265-IX, яким передбачено зміну назви бюджетної програми 2507100 з «Реабілітація дітей з інвалідністю внаслідок дитячого церебрального паралічу» на «Реабілітація дітей з інвалідністю».

На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» 04.12.2019 прийнято постанову Кабінету Міністрів України №994 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 309». Ці зміни дають можливість забезпечити за принципом «гроші ходять за людиною» заходами з реабілітації дітей з інвалідністю не лише внаслідок дитячого церебрального паралічу, а також з іншими захворюваннями, тобто дозволить охопити більш ширшу аудиторію дітей з інвалідністю реабілітаційними послугами які потребують допомоги.

Для того, щоб здійснити реабілітацію:

Один з батьків або законний представник дитини:

• відповідно до індивідуальної програми реабілітації обирає для дитини реабілітаційну установу;
• подає до місцевого органу: заяву у довільній формі про направлення дитини на реабілітацію до обраної реабілітаційної установи, до заяви додає копії паспорта громадянина України та/або свідоцтво про народження дитини та/або іншого документу, що посвідчує особу дитини; індивідуальної програми реабілітації, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу; виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма 027/о);

Місцевий орган:

• ознайомлює заявника з переліком реабілітаційних установ, до яких такі особи можуть звернутися з питань забезпечення дитини реабілітаційними заходами (у разі необхідності);
• перевіряє подані документи;
• забезпечує ведення обліку дітей, які в порядку черговості направляються до обраної реабілітаційної установи;
• вносить до централізованого банку даних з проблем інвалідності (автоматизованої системи для визначення потреб осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, реабілітаційними послугами, санаторно-курортним лікуванням тощо (далі – інші особи) в засобах реабілітації та послугах у сфері реабілітації) відомості про: персональні дані дитини, її законного представника; забезпечення реабілітаційними заходами, вибір законним представником дитини реабілітаційної установи; укладання договорів, складання актів виконаних робіт із зазначенням фактично перерахованих коштів, строків перебування дитини в реабілітаційній установі тощо.

Якщо виникли додаткові питання правового характеру – телефонуйте Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України).

Джерело

За дорученням голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая його заступник Катерина Безгинська разом з Урядовою уповноваженою з прав осіб з інвалідністю Тетяною Баранцовою відвідали Кремінську обласну спеціальну школу.

Цього дня до навчального закладу завітала знімальна група всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Ми в ефірі».

Катерина Безгинська зазначила, що головними напрямами інклюзивної політики в області є забезпечення умов для формування спеціальних груп та класів навчання: «У 2015 році в дитячих дошкільних навчальних закладах було сформовано дві групи, у закладах середньої освіти – 47 класів. На сьогоднішній день ми маємо 47 груп у дитсадках та 198 класів у школах. Для обласної влади головне – пристосувати умови життя дітей відповідно до їх потреб та докладати зусиль до їх інтеграції у суспільство.

Організаторкою зйомок стала голова ГО «Громадське дитяче інтернет-телебачення і радіо «Веселка ТВ» Діна Ібрагімова. Вона розповіла, що ідея створення проєкту з’явилася як амбітний виклик – підготувати дітей з інвалідністю до ведення телепередач. За її словами, головне завдання проєкту – інтегрувати дітлахів у суспільство, показати як робиться телеконтент, працювати у кадрі, залучення до створення сурдоперекладу. Перший випуск буде опубліковано зовсім скоро – на початку серпня.

Наприкінці зйомок усім маленьким телеакторам були подаровані солодкі подарунки.

Джерело