СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА "СФЕРА"

ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

Без фахової допомоги можуть лишитись черкасці з порушенням зору

Черкасці з порушенням зору можуть залишитися без фахової допомоги. А ті, хто з ними працюють, – без заробітної плати. Про це журналістам Суспільного розповіла голова обласної організації Українського товариства сліпих Алла Козлова. З її слів, такі зміни передбачені правками до Постанови Кабміну про фінансування громадських організацій. Нині документ на доопрацюванні в Міністерстві соціальної політики.

За розкладом в черкаському підрозділі Українського товариства сліпих заняття з вокалу, гра в шахи та читання літератури. Щотижня організацію відвідує 68-річний Володимир Нетесаний. Порушення зору у чоловіка з дитинства.

“Один одного водимо, один з одним спілкуємося, граємо в шахи, хор тут у нас є, ансамблі”.

Окрім цього, тут навчають як користуватися мобільним телефоном, комп’ютером та іншими гаджетами.

«Людям, які мають інвалідність по зору, такі зустрічі – необхідність», – розповідає черкасець Тарас Нескромний. “Люди без інвалідності вони не розуміють проблему. Втрата зору одна із найтяжчих форм інвалідності, не у всіх реабілітаційних центрах працюють з незрячими людьми”.

«Нині такі заняття відвідують півтори тисячі людей з порушеннями зору», – розповідає голова обласної організації Алла Козлова. Каже, на діяльність осередку з держбюджету на рік спрямовують 800 тисяч гривень.

“Це зарплата працівникам, це комунальні витрати, це підтримка життєдіяльності УТОС”.

Якою буде сума надалі, і чи взагалі товариство сліпих фінансуватимуть після внесення правок до постанови Кабміну, невідомо, – додає вона.

“Проект рішення вноситься на розгляд про те, що УТОС, як організація, буде фінансуватися з іншими інвалідними організаціями. Це загрожує нашій системі тим, що суттєво зменшиться фінансування, наші люди з інвалідністю залишаться без підтримки”.

Також, додає Алла Козлова, без роботи можуть залишитися працівники Українського товариства сліпих. Частина з них мають інвалідність. Тетяна Крячок тут працювала 3,5 роки. Нині сама відвідує заняття.

“Чисто інформаційна робота повідомлення людей про ті чи інші можливості, чи пільги, чи що відбувається в місті, області. Якщо відбудеться скорочення фінансування, то в принципі це призведе до закриття організації, не будуть працювати гуртки, сюди прийти, бо це приміщення орендується”.

Авторка Ольга Котляр

У 2019 році на кохлеарні імпланти та мовні процесори для дітей Дніпропетровщини витратили 3,5 млн грн

Торік на слухопротезування дітей Дніпропетровщини спрямували 3,5 млн грн обласних коштів. Закупили 4 кохлеарних імпланта та 2 мовних процесори. Це – 100% від потреби, повідомили в департаменті охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації.

«В області немає черги на кохлеарну імплантацію. Всі діти із незворотними порушеннями слуху за потреби одразу отримують необхідну допомогу, – зазначили в департаменті. – У 2019 році придбали чотири кохлеарних імпланта майже за 3 млн гривень та два мовних процесори за 565 тис грн. Маленьким пацієнтам вже зробили операції і тепер вони можуть нормально розвиватися». 

Право отримати прилад безоплатно має кожна дитина. Звертатися потрібно до Дніпропетровського обласного дитячого сурдологічного центру при обласній дитячій клінічній лікарні. Аби дитина могла нормально чути та навчитися розмовляти, кохлеарну імплантацію бажано проводити якомога раніше. Рекомендують до 7-річного віку.

Кохлеарний імплант – мініатюрний прилад з чутливою електронікою. Призначається у тих випадках, коли слухові апарати не здатні вирішити проблему.

Кохлеарна імплантація – це операція, в процесі якої у внутрішнє вухо пацієнта вводяться електроди. Вони електричними імпульсами стимулюють слуховий нерв і забезпечують сприйняття звуків.