СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА "СФЕРА"

ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

Світ рівних можливостей: розглянули питання працевлаштування осіб з інвалідністю

28 листопада у с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району відбулось засідання «круглого столу» з питань можливостей служби зайнятості щодо сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

У засіданні взяли участь директор Київського обласного центру зайнятості Денис Дармостук, директор департаменту соціального захисту населення Київської ОДА Ігор Мещан, директор Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалiдів Сергій Подорожний, роботодавці області, представники громадських організацій.

«Упродовж останніх років кількість осіб з інвалідністю, які звертаються за послугами до обласної служби зайнятості постійно зростає. Наприклад, у 2001 році послугами обласної служби зайнятості скористалися 110 осіб з інвалідністю, а у 2018 році вже 2032 особи», — наголосив Денис Дармостук. Він зазначив, що з початку 2019 року працевлаштовано 451 особу з інвалідністю, 6 осіб успішно відкрили власну справу, 134 особи з інвалідністю з числа безробітних проходили професійне навчання за такими професіями, як оператор котельні, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, електрогазозварник, адміністратор, перукар (перукар-модельєр). Після успішного закінчення навчання працевлаштовані 110 осіб.

Окремо зупинились і на працевлаштуванні учасників антитерористичної операції. За час її проведення майже 1900 демобілізованих військовослужбовців стали людини з інвалідністюми війни. Протягом січня-жовтня поточного року послугами служби зайнятості Київської області скористалися 1216 осіб з числа військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операцій, в тому числі 142 безробітні особи з інвалідністю.

В результаті засідання були прийняті спільні рішення щодо підвищення рівня зайнятості осіб з інвалідністю за участі всіх сторін соціального діалогу.

Київський обласний центр зайнятості

Чи дозволяє чинне законодавство звільнити працівника з інвалідністю за ініціативи роботодавця?

Звільнення працівника з інвалідністю за ініціативою роботодавця з мотивів інвалідності заборонено.

Пункт 2 статті 40 КЗпП передбачає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, зокрема, у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Отже, звільнення працівника з інвалідністю на підставі пункту статті 40 КЗпП можливе лише у разі:

  • відсутності вакантного робочого місця, посади, на які повинен перевести роботодавець працівника відповідно до медичного висновку;
  • відмови працівника від переведення на іншу роботу згідно з рекомендаціями медичного висновку;
  • якщо згідно з медичним висновком працівник визнається непрацездатним і не визначаються види робіт, які він може виконувати в силу такої його працездатності та необхідності охорони його здоров’я. Відповідно до зазначеного, якщо працівникові згідно з рекомендованим висновком МСЕК протипоказана важка фізична праця, перевантаження і він відмовився від переведення на легшу роботу, то такий працівник підлягає звільненню за пунктом 2 статті 40 КЗпП з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.

Захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується у судовому або іншому порядку, встановленому законом.

 

Всеукраїнська конференція “Доступ осіб з інвалідністю до виборчих та політичних процесів в Україні”

В Києві розпочала роботу дводенна Всеукраїнська конференція «Доступ осіб з інвалідністю до виборчих та політичних процесів в Україні». Захід організовують Національна Асамблея людей з інвалідністю України спільно з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES).

За участі Старшого Директора IFES Україна, старшого міжнародного радника з виборів Пітера Ербена, Уповноваженого Президента України з прав осіб з інвалідністю Валерія Сушкевича, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Сергія Постівого, члена Центральної виборчої комісії Андрія Мамалиги, спеціаліста з управління проєктами USAID / Україна, керівника програм розвитку демократії та врядування Ірини Смоліной, народних депутатів України, представників Міністерства соціальної політики України, місії Посольства США та Канади в Україні, місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також громадських організацій людей з інвалідністю та правозахисних організацій.

Метою заходу є визначення ключових проблем, в тому числі пов’язаних з реалізацією виборчих прав громадян з інвалідністю, з урахуванням їх актуалізації під час виборів Президента України та Парламентських виборів 2019 року, й шляхів їх врегулювання.

Профконсультаційний захід для людей з інвалідністю

25 листопада 2019 року у Покровському центрі зайнятості відбувся Профконсультаційний захід для людей з інвалідністю. У заході прийняли участь близько 10 осіб, які перебувають на обліку у Покровському міському центрі зайнятості.

Під час заходу присутніх було проінформовано про їхні права та особливості прийому на роботу працівника з інвалідністю. Проінформовані про можливість набуття нової робітничої професії та підвищення кваліфікації за рахунок служби зайнятості в тому числі у Центрах професійно-технічної освіти Державного центру зайнятості.

Також, присутнім був презентований Міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА». Університет «Україна» один із найбільших університетів країни, метою якого є надання вищої освіти всім зацікавленим, включаючи молодих людей з інвалідністю за допомогою використання сучасних освітніх методик.

По закінченню заходу, присутні мали змогу поставити питання, на які отримали вичерпні відповіді.

Донецький обласний центр зайнятості

Права жінок з інвалідністю: прогрес, бар’єри, ініціативи

27 листопада відбувся круглий стіл «Права жінок з інвалідністю: прогрес, бар’єри, ініціативи» у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та структурою ООН Жінки, на якому відбулося обговорення зібраних даних та підготовлених рекомендації.

Незважаючи на наявність національної політики та законодавчо-нормативних актів щодо прав людини та ґендерної рівності, питання жінок з інвалідністю не інтегровані у всі сфери державної політики, а їх права продовжують порушуватись.

В 2020 році держава Україна звітуватиметься в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю щодо виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю, представляючи свій 2-3 Періодичний звіти, в тому числі щодо виконання статті 6 «Жінки з інвалідністю» ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» за підтримки структури ООН Жінки провела моніторинг дотримання прав жінок з інвалідністю в різних областях України.

Дана інформація буде використана для підготовки Альтернативного звіту до Комітету ООН з прав людей з інвалідністю.

У Києві урочисто провели національну дефлімпійську збірну України на ХІХ зимові ігри в Італію

ХІХ зимові Дефлімпійські ігри пройдуть з 12 по 21 грудня у італійській Ломбардії, в трьох північних італійських містечках — Мадезимо, Кьявенна, Санта-Катерина-Вальфурва, біля підніжжя Бернінських Альп, у долині Вальтелліна і стануть надзвичайною міжнародною спортивною подією світового дефлімпійського руху.

Зимова Дефлімпіада-2019 буде представлена 6 видами спорту: лижні перегони, гірськолижний спорт, керлінг, сноуборд, хокей та шахи. У головних змаганнях чотириріччя візьмуть участь понад 1000 спортсменів з порушеннями слуху із 40 країн світу.

Національна дефлімпійська збірна команда України (разом із тренерським складом та штабом) буде найбільшою за всю зимову дефлімпійську історію України. Спортсмени-дефлімпійці України вперше у цих Іграх братимуть участь у 5 (!) видах спорту, у тім числі дебютуватимуть у сноуборді та шахах.

Навчання та працевлаштування людей з синдромом Дауна

5-6 грудня в Києві відбудеться щорічна конференція ВБО «Даун Синдром», присвячена шкільній допрофесійній підготовці, працевлаштуванню та самостійному життю людей із ментальною інвалідністю. На дводенній конференції найкращі спеціалісти з усього світу поділяться практичними навичками та досвідом роботи з людьми із ментальною інвалідністю, розкажуть як підготувати їх до самостійного життя, що треба знати при їх працевлаштуванні, як працює інклюзивна та спеціальна освіта за кордоном. І головне – як все це можна втілити в Україні.

Конференція буде корисною для директорів, методистів та вчителів спеціальних та загальноосвітніх шкіл, які впроваджують інклюзивну форму навчання. Будемо раді участі представників Міністерства соціальної політики та Міністерства освіти та науки України.

Запрошуємо представників громадських організацій, що супроводжують молодь та дітей з ментальною інвалідністю. Сподіваємося, що наш досвід буде корисним для представників бізнесу, які планують або вже працевлаштували людей з ментальною інвалідністю.

Серед спікерів заходу будуть дві представниці Європейської Даун Синдром Асоціації — Кора Хальдер (Німеччина), членкиня ради та Анна Контарді (Італія), віце президентка цієї Асоціації. Також учасники зможуть почути таких фахівців з Нідерландів як Хенк Бонс та Йоланда де Вріес, Арєнда Василенко-ван де Рее (Україна — Нідерланди), Іванна Віхтинська (Україна), Наталія Ліщук (Україна) та інших.

Повна програма конференції:
https://drive.google.com/file/d/0B2MwFq9bnHQhazNSdk1Qb0VWNHdlVzNkUHJTRGN3RThLQVdj/

Реєстрація на конференцію за посиланням: https://forms.gle/KUZem28iL9BLbfkj9

ВБО «Даун Синдром»

Підприємництво для осіб з інвалідністю

20 листопада в Бахмутському міському центрі зайнятості відбулось засідання Центру розвитку підприємництва. Захід пройшов в рамках Загальнообласної Декади зайнятості для людей з інвалідністю. Консультації з питань ведення підприємницької діяльності надавали завідувачка сектору обслуговування платників Бахмутського управління ДПС у Донецькій області Наталя Бережна та економіст відділу мікро, малого та середнього бізнесу АТ «Ощадбанк» Ганна Василевич.

Троє підприємців та одинадцять безробітних дізнавалися особливості ведення бізнесу та оподаткування доходів підприємців, які мають інвалідність. Фахівчиня податкової служби розповіла учасникам заходу про особливості ведення бухгалтерського обліку в залежності від обраної системи оподаткування. Підприємці-початківці з цікавістю дізнавались про деталі надання податкової звітності та формуванням доходів. «Дієздатні громадяни з інвалідністю без перешкод можуть зареєструватися підприємцями. Але ви вже знаєте, що особам з інвалідністю надаються пільги в різних сферах, в тому числі є пільги й в оподаткуванні» – звернулась до учасників тренінгу Наталя Бережна. Спеціалістка зауважила, що фізичні особи-підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, звільняються від сплати ЄСВ «за себе», якщо вони є особами з інвалідністю.

Економіст банку розповіла діючим та майбутнім підприємцям про особливі умови кредитування для малого та середнього бізнесу та програми, спрямовані на розвиток своєї справи. Впродовж заходу спеціалісти центру зайнятості надали присутнім роз’яснення щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та правильності його обчислення. Також учасників зустрічі проінформували про грантові проекти, які діють зараз в межах регіону та спрямовані на підтримку підприємницьких ініціатив.

Донецький обласний центр зайнятості

Коли простір без бар’єрів

Які проблеми з інклюзією неповнoсправних людей у країнах ЄС

Сайт стокгольмського музею Ваза — одного із найвідвідуваніших у Скандинавії — серед іншого має розділ «Доступність». Він містить інформацію для людей, яким потрібні додаткові можливості, щоб оглянути історичну пам’ятку без перешкод. Зокрема, про те, що до собак-поводирів ставитимуться приязно, особи, що супроводжують людину з інвалідністю, не потребують квитка, а за потреби два візки можна позичити біля інформаційної стійки. Такі розділи нині є на багатьох сайтах європейських музеїв, як-от Лувр, Британський музей чи галерея Тейт.

Політика доступності європейських культурних просторів є важливим елементом суспільства, де неповнoсправні люди можуть мати нормальне життя. Такий підхід розвиває більшість європейських країн. Понад те, його заохочують на рівні ЄС. У Швеції ж сучасна концепція доступності простору для людей з інвалідністю сформувалася ще в 1970-х роках. Разом із цим у 1990-х у країні стала реформуватися законодавча база, щоб люди з інвалідністю могли бути краще залучені до суспільства та захищати свої права. У 1994 році там з’явилася посада омбудсмена з прав людей з інвалідністю. Ця структура визначає і захищає права людей з інвалідністю, розподіляє гранти та субсидії для них, а також працює з покращенням загального рівня доступності всіх аспектів життя суспільства для таких осіб.

Згідно з офіційними документами основною метою шведської політики щодо людей з інвалідністю є надання їм більших можливостей для участі в житті суспільства на тих самих умовах, що й інші люди. Зокрема, один із пріоритетних напрямів цієї політики — безперешкодне пересування. Саме останнє є запорукою того, що вони матимуть такі самі права, що й члени шведського суспільства, будуть, як інші люди. Важливо, що коли йдеться про безперешкодне пересування, то мається на увазі не лише оснащення пандусами чи зручними з’їздами в межах публічного простору, а й модифікація будинків, де проживають такі люди. Для цього особи з інвалідністю повинні подаватися на міські гранти, які профінансують їм покращення простору. Перший такий грант надали ще 1959 року.

Актуальним питанням також є працевлаштування осіб, чиї можливості до праці певною мірою обмежені. Підприємства, що беруть на роботу людей з інвалідністю, можуть сподіватися на деякі субсидії. Крім того, люди, що не здатні пересуватися громадським транспортом, можуть отримати допомогу на купівлю автомобіля. Таким чином вони отримують власний засіб пересування. Це можуть робити й батьки, чия дитина має інвалідність, що позбавляє її можливості пересуватися звичайним громадським транспортом.

Серйозним етапом сьогодні в покращенні доступності міст є стандартизація вимог із доступності на рівні Європейської комісії. Уже розроблено стандарти для «доступності» інформаційно-комунікаційних технологій, будівель, сайтів і мобільних додатків.

Інклюзія людей з інвалідністю важлива ще на етапі шкільного та дошкільного навчання. У більшості європейських країн інвалідність не є перешкодою для навчання в звичайному класі. Тому освітні заклади завжди мають достатньо простору та ліфти, у яких може пересуватися дитина на візку. Ганна Поляк, яка кілька років тому переїхала з родиною до Кракова, розповідає, що в молодшій школі, де навчається її старший син, є ліфт, а двері досить широкі, щоб могла заїхати людина на візку. Хоча дітей, які мають потребу скористатися ліфтом, наразі немає, але ця інфраструктурна особливість обов’язково наявна. А от в університеті, де навчається Ганна, є студенти, яким цей ліфт забезпечує безперешкодний доступ до аудиторій. Двоє одногрупників Ганни є людьми з інвалідністю, але це не стало їм на заваді до здобуття вже другої вищої освіти. Один із них незрячий, утім, це не обмежує його пересування містом чи доступ до навчання. Краків загалом вважається одним із найзручніших європейських міст для пересування незрячих людей. У 2011-му Європейська комісія у фіналі конкурсу Access City Award відзначила місто як одне з найактивніших у питанні полегшення пересування для неповнoсправних людей. Так, там є туристичний маршрут для незрячих, під час якого завдяки макетам, які можна відчути, мапам і технології GPS ці люди можуть насолодитися історичною спадщиною міста й вільно ним пересуватися. Окремим питанням досі залишається інклюзія людей із ментальною інвалідністю. Воно потребує злагодженої роботи різних представників суспільства, починаючи від вихователів дитячих садків і аж до роботодавців, які готові взяти на роботу таких працівників. Дослідник Ове Маландер у тексті, присвяченому вивченню шведської політики щодо людей з інтелектуальною інвалідністю зазначає, що вона є передовою в цьому питанні, однак, як і в інших країнах, сама політика та обов’язки, які бере на себе влада, дещо відрізняються від їхнього практичного втілення. Про наявність певних розбіжностей між задекларованими державою зобов’язаннями та ситуацією «на місцях» у Польщі каже й Ганна Поляк. Наприклад, не завжди є т’ютор, який має супроводжувати дитину з інвалідністю, якщо вона навчається в садку чи школі разом з іншими дітьми. Серйозним кроком шведської влади є закон про підтримку та обслуговування осіб з інвалідністю, ухвалений 1994 року. Згідно з ним громадяни Швеції, які відповідають визначеним критеріям неповнoсправності, можуть сподіватися на фактично будь-яку безплатну підтримку від держави. Однак важливою особливістю шведського підходу є те, що разом із підтримкою людей із ментальними особливостями їх заохочують до праці та соціалізації.

Значущим аспектом інклюзії є наявність громадських організацій і спільнот, що просувають цю тему. Зокрема, у Швеції є Шведська федерація інвалідності (Handikappförbunden). В інших країнах це часто релігійні організації. Зокрема, вагому роботу в цьому напрямі робить італійська Спільнота святого Еґідія. У Римі саме вони започаткували кафе під назвою Gli Amici, де працюють лише люди з ментальною інвалідністю. Спільнота також організовує лабораторії для таких осіб, де вони можуть творити мистецтво таким, яким самі його бачать.

Ілюстраторка Аліна Кропачова, яка є учасницею Спільноти святого Еґідія в Україні, провела місяць у Римі, допомагаючи об’єднанню та спілкуючись із ментально неповнoсправними людьми, які приходили на лабораторії спільноти. Важливий аспект, на якому зауважує Аліна, це те, що люди з ментальною інвалідністю, які приходили до спільноти, є достатньо самостійними. Вони можуть доїхати самі до місця, де відбувається лабораторія, роздягнутися, поїсти. Помітну роль, звісно, відіграє доступність простору, коли люди з інвалідністю не потребують супроводу, щоб дістатися до певної точки в місті. Іншим аспектом є гіперопіка від рідних, яка часто стоїть на заваді таким людям бути більше включеними в суспільство. Для цього Спільнота святого Еґідія в Італії купила будинки, де такі люди можуть жити самостійно у своїх квартирах, а коли потрібна допомога, то звертатися по неї до повносправних людей, які там також живуть. Схожого типу багатоквартирні будинки є й у Швеції. Вони обслуговуються на муніципальному рівні. Як пише Ове Маланлер, який досліджував рівень самовираження молодих людей із середнім чи помірним рівнем інвалідності, які живуть у таких будинках, цей шведський тип інклюзії допомагає їм ставати самостійнішими та більше включеними в суспільство, однак поки що вони не стають рівноправними членами суспільства, чого прагне ця політика.

Нинішня політика європейських країн, налагодивши певною мірою просторову доступність для неповнoсправних людей, основний фокус робить на їхній ментальній включеності в суспільстві. Якісь результати вже можна побачити у Швеції. Однак для досягнення цілей у цьому напрямі потрібно ще чимало часу та зусиль.

Тиждень

Відкриття жіночого клубу «Берегиня»

3 грудня 2019 року, 15.30, в готельному комплексі МИР, м. Сєвєродонецьк, відбудеться відкриття ЖІНОЧОГО КЛУБУ «БЕРЕГИНЯ».

Головною метою є сприяння у всебічному розвитку, в збільшенні можливостей та  адаптації; психологічній, правовій, творчий, професійній допомозі жінкам/дівчатам з інвалідністю Луганської області, жінкам, які виховують дітей з інвалідністю/з особливостями, ВПО, мешканкам відділених районів, міст та селищ; проживають на лінії розмежування.

До роботи клубу будуть залучені фахівчині та фахівці різних напрямків діяльності – медичного, освітнього, мистецького, тощо.

Необхідність створення Жіночого клубу було підтримано жінками Луганщини під час проведення Всеукраїнського Форуму «Жінка з інвалідністю – міфи та реальність» (27-28.11.2018) https://naiu.org.ua/zhinka-z-invalidnistyu-mify-ta-realnist/

В програмі заходу 03.12.19:

  • офіційне відкриття
  • обговорення ідей, завдань, планів
  • дитячий майстер клас (під час роботи жінок — мам);
  • соціокультурна програма;
  • кава та спілкування;

Інформація: восени 2019 для жінок/дівчат Луганщини в рамках роботи Клубу вже розпочаті консультації фахівців, індивідуально та он-лайн. Жінки отримують консультування по збереженню жіночого здоров’я, оздоровчих технологій, правові консультації, сприяння в отриманні технічних та інших засобів реабілітації (електричні візки, милиці, засоби особистої гігієни), тощо.

На сьогодні відбулися індивідуальні та онлайн зустрічі із Давидовою Юлією — професором, доктором медичних наук, завідуючою відділенням гінекології ПАГ; з Алісою Ліманською – кардіологом – терапевтом, науковим співробітником ПАГ; Вікторією Барановою – ведучим психологом; з юристами, правозахисниками; майстрами зі Східних методик оздоровлення.

05.12. учасниці клубу (мами діток з інвалідністю) зможуть зустрітися з відомим фахівцем — Оленою Скрипко – керівником Всеукраїнського напрямку «Батьки за раннє втручання». Захід підтримується Міжнародною організацією Save the Children та Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України.

Влітку 2019 року, Жіночий клуб «БЕРЕГИНЯ» розпочав свою діяльність на території Києва  — для жінок з інвалідністю, ВПО, для мам дітей з інвалідністю Луганської та Донецької областей до яких приєдналися мешканки Києва – жінки/дівчата вразливих категорій.

В столиці діяльність Жіночого клубу «Берегиня» підтримується Міжнародним жіночим клубом м. Києва, який здійснює свою діяльність виключно на території столиці.  https://ami-cxid.org.ua/category/activity/women-s-club-beregynia/

****

Організатори на всеукраїнському рівні – Національна Асамблея людей з інвалідністю України;

Організатори в Луганській області – Управління молоді та спорту ЛОДА, ЛОМГО АМІ-СХІД;

За всебічної підтримки: Луганське обласне відділення фонду соціального захисту людей з інвалідністю; ВГО «ОСОБЛИВА ЖІНКА»; медичні, наукові співробітники ПАГ.

Детальну Інформацію можна отримати:

centradaptaciii@gmail.com

ami-cxid@ukr.net