СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА "СФЕРА"

ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

Новини протезування

Новый нейропротез ноги воспринимается центральной нервной системой пользователя в качестве продолжения конечности

Европейский консорциум во главе со Швейцарской высшей технической школой Цюриха (ETH Zürich) и компанией SensArs Neuroprosthetics разработал уникальный нейропротез ноги, благодаря которому люди, лишившиеся конечности, могут вновь наслаждаться движением, не отвлекаясь на управление протезом. Детали работы большой междисциплинарного группы исследователей опубликованы в издании Science Translational Medicine.

Отметим, что для большинства инвалидов ношение протеза, каким бы высокотехнологичным он ни был, – это серьезный ежедневный вызов. Причина — протез, не будучи способным давать обратную связь, не ощущается как часть собственного тела, из-за чего люди с ампутированной конечностью зачастую ему не доверяют. Это приводит к тому, что пациенты при ходьбе полагаются больше на здоровую ногу, что затрудняет естественное движение и утомляет. Кроме того, неспособность чувствовать движение протеза, его положение в пространстве и то, на какой поверхности он стоит, нередко приводит к потере равновесия и падениям, которых человек с биологической конечностью с легкостью бы избежал.

«Мы разработали первую чувствительную искусственную ногу для людей с серьезными физическими отклонениями, перенесшими ампутацию ноги выше колена.

Благодаря новому протезу пользователю становится в разы легче преодолевать препятствия на пути и подниматься по лестнице — именно эти две задачи исключительно сложны, если вообще выполнимы, для людей, пользующихся коммерческими протезами», – отмечает один из исследователей Станиса Распопович.

Чтобы добиться такого потрясающего результата, специалисты поместили под стопу коммерчески доступного высокотехнологичного протеза ноги RHEO XC сенсорную стельку, оснащенную датчиками касания. На основе получаемых с нее данных, а также информации, предоставляемой датчиками движения протеза, расположенными в районе искусственного колена, система генерирует электрические сигналы, идентичные тем, что порождаются настоящими нервами. По крошечным электродам, вживленным в остаток бедренного периферического нерва, эти сигналы отправляются затем прямиком в мозг, который воспринимает и анализирует их так же, как естественные. Как результат, пациент вновь может ощущать почву под ногами, а также чувствовать движение протеза, что позволяет ему эффективнее контролировать ходьбу и избегать падений и травм.

«Будучи соединенным с оставшимся нервом, бионический протез, по сути, начинает восприниматься центральной нервной системой как часть ноги. В результате пациент становится значительно увереннее при использовании устройства», — указывает Распопович.

«Когда я впервые почувствовал протез, то пришел в замешательство — казалось, что я вновь обрел собственную ногу, — делится впечатлениями Джурица Ресанович, один из двух добровольцев, принявших участие в исследовании, переживший несколько лет назад ампутацию ноги до бедра. — Я ощутил большой палец, пятку, ступни…».

В ходе первых экспериментов, призванных проверить эффективность разработки, исследователи поочередно прикасались к различным частям стопы, а также сгибали искусственное колено. Звучит удивительно, но добровольцы даже с закрытыми глазами и без контроля со стороны слуха (для этого им вставили в уши беруши) без труда определяли и место, до которого дотрагивались ученые, и степень изгиба колена.

Во время последующих экспериментов пациентам предстояло пройтись по ровной дороге, по каменистому пляжу и подняться по ступенькам. Измерения активности мозга и психофизиологические тесты подтвердили, что испытуемые стали в разы меньше фокусироваться на протезе, а кроме того, уменьшились их энергетические затраты (измеряемые по уровню потребления кислорода) и существенно возросла скорость преодоления ими препятствий.

«Мне больше не нужно концентрироваться на ходьбе, теперь я могу просто смотреть вперед и шагать, не глядя, куда ступает нога. Это здорово», — рассказывает Ресанович.

Вдобавок к вышеперечисленному оба добровольца сообщили о практически полном исчезновении фантомных болей.

Теперь биоинженеры планируют провести более длительные испытания новинки (более трех месяцев), включающие тестирование протеза в повседневных условиях, а также привлечь к ним как можно большее количество добровольцев. Это необходимо, чтобы ученые могли сделать клинически значимые выводы об улучшении качества жизни пациентов.

Помимо этого, исследователи намерены сделать систему беспроводной — дело в том, что сейчас провода электродов протеза подключены к бедренному нерву непосредственно сквозь кожу, из-за чего испытуемые во избежания заражения вынуждены регулярно проходить медосмотр. Электроды, получающие команды и питание беспроводным способом, сделают разработку куда более безопасной и простой в использовании, указывают инженеры.

Напоследок — пара слов об используемом протезе. Как пояснил в комментарии для ITC.ua Распопович, протез RHEO XC, по сути, работает автономно, ориентируясь на смещения центра масс тела хозяина. Например, если пользователь резко опирается на ногу, протез блокируется. Кроме того, специальные датчики протеза способны распознавать различные типы передвижения (к примеру, подъем по лестнице и бег, а также езду на велосипеде) и соответствующим образом автоматически регулировать движение протеза/

 

Источник:  https://itc.ua/blogs/novyj-nejroprotez-nogi-vosprinimaetsya-czentralnoj-nervnoj-sistemoj-polzovatelya-v-kachestve-prodolzheniya-konechnosti/

Ерготерапія –метод реабілітації що повертає  до повноцінного життя

«Ергоперапія: нова професія для сучасної системи реабілітації в Україні». Таку назву мала Перша Міжнародна Науково-Практична конференція з ерготерапії, нової професії в українській системі реабілітації. У конференції, яка пройшла за підтримки Українського товариства ерготерапевтів, та провадилася у приміщенні  національного університету фізичного виховання та спорту, взяли участь українські фахівці-медики, представники національного університету фізкультури та спорту, а також запрошені гості з США, Румунії, Канади, Росії Великої Британії.

Ергоперапія–первинна реабілітаційна професія  у сфері охорони здоров’я соціальних послуг та освіти яка допомагає людям усіх вікових категорій. Пацієнтами ерготерапевтів стають люди, які внаслідок фізичних, розумових сенсорних, психоемоційних або психологічних проблем не можуть вести повноцінне життя.

Мета конференції — підвищення професійного рівня сучасних та майбутніх українських ерготерапевтів,  та збільшення проінформованості про, можливості професійної діяльності ерготерапії серед лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, фізичних терапевтів, терапевтів мови і мовлення, логопедів, психологів, соціальних працівників та представників інших суміжних спеціальностей. Окрім фахівців різних реабілітаційних професій, актуальною та ці Конференція буде для науково-педагогічних працівників, які проваджують освітню діяльність за спеціальністю 227 «Фізична терапія та ерготерапія».

Конференція схвалена Всесвітньою Федерацією Ерготерапевтів і має кілька напрямків:

  • сфери професійної діяльності ерготерапевтів;
  • практичний досвід ерготерапевтичних втручань в неврології, педіатрії, геріатрії, інклюзивній освіті, використання допоміжних та асистивних технологій;
  • робота у міждисциплінарних командах;
  • освіта ерготерапевтів та досвід впровадження ерготерапії як нової професії у різних країнах світу;
  • підготовка клінічних супервізорів з ерготерапії;

Особливо важливо, ці люди не лише допомагають особам з інвалідністю проходити курси реабілітації та кваліфіковано підбирати технічні засоби реабілітації, вони – саме та ланка, яка допомагає на етапі, коли реабілітаційні послуги можуть запобігти інвалідності. Це чудово вписується у “превентивну” філософію команди ерготерапевтів, завдання яких не боротися з наслідками проблем, а запобігати їх.

Конференція проходила у секційному режимі. З вітальними словами до учасників конференції звернулися: від секції «Неврології» доцент Володимир Голик, від секції «Педіатрії» Голова правління ГО Українського товариства ерготерапевтів Ольга Мангушева та від секції «Освіта та розвиток професії» професор Оксана Лазорова.

З презентаціями виступили Бренда Хауард(США) та Аліна Терещенко (Україна), Ліза Мейсон(США) та Тетяна Скрипка(Україна, університет імені Бориса Грінченка) та інші представники України і гості з Великої Британії, Румунії  Вірменії,  Філіппін та Інших країн

Наступного дня конференція продовжила свою роботу. Віталій Пчолкін, представник ГО «Активної реабілітації людей з інвалідністю» виступив з презентацією на тему «Принципи активної реабілітації як підґрунтя до самостійного життя після травми спинного мозку.» Учасники та гості конференції дізналися багато про нову професію, ерготерапію про Європейську мережу в ерготерапії, про її науково-доказову базу в міждисциплінарній практиці, допоміжні технології та прилади у роботі ерготерапевтів, адвокацію та заняттєву справедливість та багато інших тем, що стосуються нової професії реабілітації ерготерапії.

 

 

Знайомтеся: відносно нова для України професія — ерготерапевт.

Людина, що займається реабілітацією та допомагає людям усіх вікових категорій і різних недугів відновлюватись та відчувати себе повноцінним членом суспільства.

Деталі обговорили сьогодні на зустрічі з представниками “Українського товариства ерготерапевтів”. Це перші люди, які тримають за руку тих, хто внаслідок фізичних, розумових, сенсорних, психоемоційних або соціальних проблем не може брати повноцінну участь у повсякденному житті.

Що особливо важливо, ці люди не лише допомагають особам з інвалідністю проходити курси реабілітації та кваліфіковано підбирати технічні засоби реабілітації, вони – саме та ланка, яка допомагає на етапі, коли реабілітаційні послуги можуть запобігти інвалідності. Це чудово вписується у “превентивну” філософію нашої команди, тому що ми хочемо не боротися з наслідками проблем, а запобігати їм.

 

Домовились про:

 

Залучення ерготерапевтів до вдосконалення системи реабілітації осіб з інвалідністю та людей, які її потребують

Напрацювання нових підходів до забезпечення українців технічними засобами реабілітації, в тому числі перегляду каталогу

Залучення ерготерапевтів в наші реабілітаційні центри

Запровадження міжнародного досвіду ерготерапії в українських реаліях

📌Розвиток ринку соціальних та реабілітаційних послуг, разом із забезпеченням принципу “гроші ходять за пацієнтом”, переходом на часткову монетизацію технічних та інших засобів реабілітації, а також превенція інвалідності і повернення людей до повноцінного життя у суспільстві є одним із основних напрямків діяльності Міністерства соціальної політики. Докладаємо усіх зусиль, аби досягти цього якомога швидше!