СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА "СФЕРА"

ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

Сервіси Пенсійного фонду стають зручними та доступними

Пенсійний фонд України активно впроваджує дистанційні форми обслуговування громадян. Сьогодні вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду надає можливість вирішувати різноманітні питання без відвідування органів фонду, а безпосередньо через особистий кабінет користувача. 

Пенсіонери в особистому кабінеті можуть ознайомитися зі своєю пенсійною справою, складовими пенсійних виплат, замовити довідку, записатись на особистий прийом до фахівця, подати звернення, дізнатися про перерахунок пенсії тощо.

Застраховані особи у будь-який час можуть подивитися свій страховий стаж, офіційну заробітну плату, проконтролювати свого роботодавця щодо сплати ним страхових внесків, від чого безпосередньо залежить набуття права на пенсію у майбутньому, замовити та отримати довідки форми «ОК-5», «ОК-7», верифікувати документи тощо.

Для громадян передпенсійного віку нещодавно запроваджено новий сервіс – призначення пенсії «в один дотик». Це можливість подати заяву на призначення пенсії та відповідні скан-копії документів в електронному вигляді, знову-таки в особистому кабінеті користувача.

Інформування про стан опрацювання заяви та результати призначення пенсії дублюються різними комунікаційними каналами: в особистому кабінеті користувача на вебпорталі електронних послуг, SMS-повідомленням на телефон, меседжем на електронну поштову скриньку. При виникненні необхідності уточнень їх можна зробити також дистанційно. Відвідування сервісного центру Пенсійного фонду відбуватиметься тільки одноразово – з оригіналами документів для отримання пенсійного посвідчення.

З вересня поточного року розпочав роботу в тестовому форматі новий електронний сервіс – мобільний додаток «Пенсійний фонд». Він забезпечує дистанційний доступ у кабінет користувача вебпорталу безпосередньо з гаджета.

Наразі у мобільному додатку Пенсійного фонду активовані тільки декілька сервісів, які мають найбільший попит серед користувачів, але найближчим часом його функціонал буде розширено. Проєкт «Пенсійний фонд України у смартфоні» розроблено з метою реалізації розвитку системи надання послуг «Е-пенсія» та забезпечує максимально зручну та оперативну взаємодію громадян з фондом.

Потреби роботодавців теж не залишились без уваги: на вебпорталі електронних послуг фонду працює кабінет страхувальника (роботодавця). Відтепер керівники підприємств можуть самостійно отримувати електронні довідки працівників, що містять інформацію про трудовий та страховий стаж, дані про нараховану заробітну плату, які враховуються для розрахунку всіх соціальних виплат. Формування та подача звернень на отримання необхідних довідок реалізується через сервіс «Запит на отримання електронних документів». Довідки формуються автоматично із застосуванням перевіркових кодів (цифрового та QR) та не потребують підпису фахівців Пенсійного фонду України.

Реєстрація у кабінеті користувача або кабінеті страхувальника відбувається за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП). Його можна безкоштовно отримати в акредитованих центрах сертифікації ключів, роботу з якими підтримує Пенсійний фонд (з переліком можна ознайомитися на вебпорталі).

Для пенсіонерів та застрахованих осіб існує ще одна можливість реєстрації в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг – за допомогою логіна та паролю, який надасть фахівець фонду у відділі обслуговування громадян (сервісному центрі). В цьому випадку отримувати ЕЦП нема потреби, але перелік активних сервісів буде обмежено.

Якщо виникли питання щодо використання дистанційних сервісів, фахівці фонду у будь-якому відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) на території області допоможуть зареєструватися на вебпорталі електронних послуг, нададуть детальні консультації своїм клієнтам у телефонному режимі або безпосередньо на особистому прийомі.

Зареєструватись можна за посиланням.

Запорізька ОДА

За держкошти надрукують ще три підручники для дітей з особливими освітніми потребами

Міністерство освіти і науки затвердило три підручники для учнів 2 класів з особливими освітніми потребами, які надрукують за кошти держбюджету 2019 року.

Список затвердили в наказі №1183 від 9 вересня, опублікованому на сайті МОН.

Так, за державні кошти надрукують:

  1. “Українська мова та читання”, підручник для 2 класу спеціальних закладів середньої освіти (Н 54) (у 4-х частинах) (частини 1, 2 авт. Пономарьова К. І.), (частини 3, 4 авт. Савченко О. Я.);
  2. “Математика”, підручник для 2 класу спеціальних закладів середньої освіти (Н 54) (у 3-х частинах) (авт. Скворцова С. О., Онопрієнко О. В.);
  3. “Я досліджую світ”, підручник для 2 класу спеціальних закладів середньої освіти (Н 54) (у 3-х частинах) (авт. Гільберг Т. Г., Тарнавська С. С., Павич Н. М.).

Також цим підручникам дали рекомендаційний гриф МОН у наказі №1184 від 9 вересня.

Нова українська школа

Інклюзія та “спеціально навчені люди” – що тут не так

Хто не чув цей вислів: “спеціально навчені люди”? Коли кажуть таке, то мають на увазі людей, які вміють саме те, на що в нас самих не вистачає сил, часу, бажання, компетентності, хисту. Відверто кажучи, це ті завдання, які важко зрозуміти, неприємно робити або на які шкода часу. У принципі, знати про існування такої фантастичної категорії людей – це норма. Якщо ви жодного разу не сподівались на те, що за вас все зробить спеціально навчена людина, то варто замислитися про свою ненормальність

Щоправда, дехто думає, що сподіватись на когось – це неправильно і варто сподіватись тільки на себе… Так ось у нас з інклюзією: є поняття, є суспільна необхідність, яку вже навіть задекларовано в національному плані розвитку держави. Але більшість досі сподіваються, що це їх якось омине, їх не стосується – що для інклюзії все мають зробити якісь спеціально навчені люди.

Багато разів я чула від людей з різним рівнем освіти, компетенцій, статку, віку, що аби інклюзія була впроваджена, потрібно “навчити спеціалістів”, “підготувати кадри”, виховати отих самих “спеціально навчених людей”. Вони пояснюють, втілюють… І тоді заживемо! Одразу, або майже одразу, буде зорганізовано оту саму інклюзію, і все стане гаразд. А я що? Я ж на це не вчилася!

Я вперше почула про “спеціально навчених людей”, коли працювала в івент-агенції. Зазвичай ми називали так тих, хто буде виконувати конкретні вказівки в однозадачному режимі. Тобто: проконтролювати вдягання браслету на руку, правильно показати керівництву компанії-замовника, де розташовані сходинки для виходу на сцену, вчасно принести водичку в гримерну кімнату зірки під час концерту.

Як видно з контексту, це слово вживалося з легкою іронією, але часто заспокоювало відповідальну особу. Особливо тоді, коли запитували, наприклад, хто в команді відповідальний за підрахунок купонів для розіграшу. Ми завжди відповідали чесно і чітко: “Це буде спеціально навчена людина!“.

Але одна справа – івент як штучно сконструйований світ, гра, в якій кожен має свою, означену сценарієм роль. А інша – життя. Як би банально це не звучало.

Цей жарт, на мою думку, розкриває сутність проблеми: коли в зовнішньому середовищі хочеться зручності, простої зміни, ми не одразу розуміємо, що можемо багато чого зробити самі, без допомоги “спеціально навченої людини”.

Йдеться не про те, що для впровадження інклюзії, наприклад, у школах не потрібно готувати вчителів та інших спеціалістів, а радше про те, що й без підготовки ми можемо посприяти розвитку інклюзивного суспільства.

Тому мені цікаво брати участь у створенні культурно-інформаційного фестивалю “ІнклюзіON” у Харкові. Ми його проводимо вже вчетверте і тому я ділюся відкриттями:

Відкриття номер один

Для того, щоб забезпечити інклюзію в нашому місті, можна почати просто ділитися рішеннями – розказувати про досвід зарубіжних колег, про те, де в нас уже є світлофори зі звуковими маячками, а де їх нема. Ще можна знаходити та популяризувати, які театри доступні, а які – ні. Ділитися інформацією про те, які інклюзивні інновації є в наших музеях і що ще можна придумати і втілити.

Відкриття номер два

Щоб дізнатися про бар’єри в місті для людей з інвалідністю, іноземців, дітей та батьків з дітьми, можна просто їх запитати і разом придумати щось неймовірне, що й заплановано цього року в програмі фестивалю “Інклюзіон”. З партнерами ми робимо та створюємо аудіогіди, пандуси, браслети для слабочуючих, вистави для тих, хто спілкується жестовою мовою.

Відкриття номер три

Щоб втілити задумане, можна зібрати дуже різних людей і подолати стереотипи про те, що якщо немає освіти – немає способу це зробити. Не дивлячись на те, що ти цього ніколи не навчався, а люди, мовляв, звикли все робити за старою схемою, знайти спільну мову реально. А значить можна почати втілювати проекти, ділитися досвідом, перетворювати себе на спеціально навчену людину, тобто таку, яка знає про проблему і має чітке знання, як її вирішити тут і зараз.

Виходить, що не існує жодних спеціально навчених людей, а є просто люди, які мають сміливість діяти для того, щоб бар’єрів ставало менше, і навчатись. А спеціально навчені люди – це просто міф, який заважає нам бути впевненими в своїх діях, бажанні робити позитивні зміни й ділитися досвідом.

Як говорив Антон Павлович Чехов, треба по краплі вичавлювати з себе раба. Так ось: не треба нічого вичавлювати! Просто ставайте отією спеціально навченою людиною в тому сенсі, в якому ви собі її уявляєте.

Олена Зіненко, координаторка проектів ХОФ Громадська Альтернатива

Нова українська школа

Проект Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України

Вчора, 29 вересня, Кабінет Міністрів України схвалив Програму дій Уряду та подав її на розгляд до Верховної Ради України.

Мета: визначити стратегію діяльності Уряду для повернення довіри суспільства до держави та влади, побудови конкурентоспроможної та інвестиційно привабливої держави з прозорими умовами ведення бізнесу, високими соціальними стандартами та сервісно-орієнтованою державною службою. Нерозривно пов’язане це із забезпеченням безпеки нашої держави та виконанням зобов’язань у сфері євроінтеграції.

Посилання на законопроєкт: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66959

Номер, дата реєстрації: 2186 від 29.09.2019

Інтерактивна підлога, кращі комп’ютерні програми та іграшки для розвитку – МОН оновило перелік засобів корекції у інклюзії

Більше дидактичних матеріалів, комп’ютерні логопедичні тренажери та спеціальні іграшки – діти з особливими освітніми потребами (ООП) матимуть доступ до більшої кількості корекційних засобів. Відповідний наказ, яким МОН розширило перелік корекційних засобів для дітей з ОПП, опубліковано в Офіційному віснику України.

“Сьогодні, у 2019 році, ми вже нарешті можемо побачити ті результати, які дає інклюзивна освіта. Суспільство стає більш толерантним, а діти з особливими освітніми потребами краще соціалізуються, навчаючись зі своїми однолітками у звичайних школах. Ми щодня напрацьовуємо велику кількість змін та вдосконалюємо інклюзію. І однією з таких змін стало осучаснення переліку корекційних засобів. Завдяки цьому діти зможуть покращувати свої знання, емоційне здоров’я у найбільш комфортній для них формі”, –  розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Новий документ не лише осучаснив список засобів корекції для психофізичного розвитку дітей з ООП, що навчаються в інклюзивних та спеціальних класах шкіл, а й є універсальним для застосування у всіх закладах освіти.

Так, вчителі матимуть для роботи інтерактивну підлогу, комп’ютерний слухомовленнєвий комплекс, різноманітні комп’ютерні програми тощо.

Окрім цього, також розширено і дидактичні матеріали для розвитку дітей раннього віку, спеціальних логопедичних іграшок, настільних ігор, приладдя для малювання та інше.

Для дітей, що мають складнощі з мовленням, оновили засоби альтернативної комунікації. Насамперед, це діти з розладами аутичного спектру.

Важливо зазначити, що відтепер ресурсні кімнати шкіл буде поділено на дві зони – навчально-пізнавальну та ігрову. Їх відокремлять стаціонарною або мобільною перегородкою.

Зокрема, у першій зоні діти з ООП будуть навчатися у групах або індивідуально, а у другій буде простір, де діти зможуть покращувати свій психоемоційний стан, знижувати тривожність та нервове збудження.

МОН України

У Львові відбувся захід «За гідне життя до останнього подиху»

28 вересня в Центрі Розвитку Громадського Здоров’я Українського Католицького Університету місійний мультимедійний проект «Я, Ніна» разом з міжнародним фондом «Відродження» провів зустріч представників професійних спільнот: лікарів, представників церкви, громадських діячів, представників влади, представників бізнесу, ЗМІ. Під час події говорили про паліативну допомогу та дотичні ініціативи. Також Яніна Соколова поділилася своєю історією боротьби. До події долучилась дружина міського голови Львова Катерина Кіт-Садова.

«Я зрозуміла, що я насправді не знаю, що таке паліативна допомога. Я знаю багатьох людей, які мають ті чи інші особливі потреби. Паліативна допомога — це покращення життя тих людей, які хворі, і які доглядають цих хворих людей. Насправді тут йде мова про нашу гідність», — зазначила Катерина Кіт-Садова.

 

«Сьогодні ми дякуємо нашим партнерам, які не байдужі до паліативної теми. Я впевнена, що ми зможемо змінити життя онкохворих людей і життя здорових людей, які не завжди розуміють, як себе поводити у ситуації із хворими. Наш слоган — це гідне життя до останнього подиху. Проект „Я, Ніна“ стартував у моїй голові 8 листопада, скоро буде рік. Коли я дізналась про цей страшний діагноз, зрозуміла, що не відомо, скільки мені залишилось, тому варто за той час зробити максимум, щоб залишити якийсь слід на цій землі. Я придумала проект, бо через закритість цієї теми, через незначну медійну складову, у нас в Україні багато людей пережили таку недугу, але не можуть про це розповісти. Одразу виникає хвиля жалості, ганебного співчуття — це коли ти співчуваєш і вже очима ховаєш ту людину, яка має діагноз. Це найстрашніше. І ще одне — це списування тебе з рядів живих. Тебе асоціюють із живим трупом. Я пережила багато за цей час і зрозуміла, що соціум не готовий сприймати таких людей, соціум їх добиває. Ці люди потребують великої нашої допомоги. У проекті „Я, Ніна“ є ініціатива, якою ми закликаємо усіх звернути увагу до цієї теми, спробувати не мовчанням змінити ставлення до паліативної хвороби. Я була шокована від статистики раку — 1 млн хворих в Україні. В суспільстві ці люди стали невидимі, тому це підштовхнуло мене 22 травня зробити пост, який мені важко давався, бо я розуміла, що буде, яка хвиля хейтерства буде за цим всім. Я розумію, що не так із системою ставлення до хворих і що треба зробити з питанням паліативки. Маленькими кроками всі разом ми зможемо змінити систему. Сьогодні ми презентуємо проект, який став лейтмотивом багатьох людей», — розповіла Яніна Соколова.

В рамках заходу команда проекту «Я, Ніна» провела фотосесію гостей події для флешмобів на підтримку дітей та людей, що потребують паліативної допомоги, а також представили свій проект і презентували оновлений тизер повнометражного художнього фільму «Я, Ніна». Обидва Флешмоби триватимуть впродовж жовтня 2019 року. Умови участі у флешмобі можна прочитати за посиланням: https://yanina.life/palliative

Модерувала захід телеведуча Яніна Соколова, яка поділилася своєю історією боротьби.

Впродовж вечора фотографиня проекту «Я, Ніна» Марта Харлова (May Lee) зробила серію портретних фото для всіх гостей заходу. 1 жовтня 2019 всі учасники заходу отримають поштою свої фото з указанням обох хештегів і зможуть першими стартувати всеукраїнський флешмоб у соціальних мережах.

До початку офіційної частини та після відбувся неформальний нетворкінг представників різних секторів та частування від партнерів проекту «Я, Ніна» холдингу емоцій! FEST.

Подія відбулася за підтримки та безпосередньої участі Міжнародного Фонду Відродження та Центру Розвитку Громадського Здоров’я Українського Католицького Університету.

Довідка

Україна лише починає свій шлях до надання якісної паліативної допомоги. За результатами опитування, яке провела команда проекту «Я, Ніна», з 10 людей 9,5 ніколи не чули і не знають значення словосполучення «паліативна допомога».

Паліативна допомога — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемами смертельного захворювання, шляхом запобігання і полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й лікування болю та інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки.

Пацієнти, які потребують паліативної допомоги — це пацієнти, яким встановлено діагнози, що обмежують їх життєвий час.

Основні завдання:

  • полегшує біль та інші симптоми, що викликають занепокоєння
  • стверджує життя і ставиться до вмирання як до природного процесу
  • не прагне ні прискорити, ні віддалити настання смерті
  • включає психологічні та духовні аспекти допомоги пацієнтам
  • пропонує пацієнтам систему підтримки, що дасть їм змогу жити якомога активніше до самої смерті
  • пропонує систему підтримки близьким пацієнта під час його хвороби, а також у період тяжкої втрати
  • використовує мультидисциплінарний командний підхід для забезпечення потреб пацієнтів та їхніх родичів, у тому числі в період тяжкої втрати, якщо виникає в цьому необхідність
  • підвищує якість життя і може в результаті позитивно вплинути на перебіг хвороби
  • застосовна на ранніх стадіях захворювання в поєднанні з іншими методами лікування, спрямованими на продовження життя, наприклад з хіміотерапією, радіаційної терапією, ВААРТ
  • включає проведення досліджень з метою кращого розуміння та лікування клінічних симптомів і ускладнень, що викликають занепокоєння.

Хоспіс або часто госпіс (англ. Hospice) — це спеціалізований медичний заклад, в якому тяжкохворі пацієнти отримують комплексну паліативну допомогу. У закладі працює переважно середній та молодший медичний персонал, доступ до пацієнтів відкритий для родичів та друзів. Основна мета перебування в хоспісі — полегшити останні дні життя пацієнтів та надати необхідну паліативну допомогу тим, хто її потребує.

Щороку в Україні нараховується понад 600 000 осіб, які потребують паліативної допомоги. З них понад 200 000 — це діти. Отримати якісну паліативну допомогу можуть лише 15−20% пацієнтів від їх загального числа.

Львівська міська рада + Фото

Інклюзивний Луганський обласний фестиваль для дітей та юнацтва «ВОСТОК-СХІД-WEST»

20.09.19. в м. Новопсков відбувся Луганський обласний фестиваль для дітей та юнацтва ВОСТОК-СХІД-WEST, в якому взяли участь діти із Новопсковського, Біловодського, Білокуракінського, Новоайдарського районів Луганської області.

Метою заходу є соціокультурна адаптація дітей та молоді з інвалідністю, їх залучення до активного соціального життя, творчий та особистий розвиток, сприяння самостійності.

Учасників заходу привітали Лариса Байда – начальник відділу з міжнародних зв’язків Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, Скороход Олександр – заступник голови Новопсковської райдержадміністрації, Слюварів Віталій – начальник управління соціального захисту населення Новопськовського району, Заремба Тетяна – начальник управління УТСЗН Біловодського району.

Серед номерів юних та маленьких учасників – вірші, пісні, гуморески, танцювальні номери та презентація декоративно-прикладного мистецтва. Як виявилося, для багатьох дітей участь у обласному фестивалі – вперше, хвилююче, як для учасників, так і для їх батьків.

Всі артисти отримали дипломи та подарунки від управління молоді та спорту Луганської ОДА, Київського відділення Союз Самаритян України.

Для дітей з інвалідністю цих районів області участь у подібних заходах є дуже важливою, адже відділеність, неякісні дороги, роблять їх поїздки тривалими та дуже важкими. Батьки кажуть, що вимушені відмовлятися від поїздок на дитячі та молодіжні заходи. Враховуючи ці особливості, організаторами Фестивалю було прийнято рішення проведення фестивалю поближче до його учасників. Дуже важливою стала підтримка фестивалю громадами та адміністраціями смт. Новопсков, Біловодськ та Білокуракіно – для дітей та їх родин були виділені транспортні засоби, супровід, а також організовані подарунки та грамоти від самих районів.

 

Перед фестивалем відбулося спілкування із батьками. Для родин були проведені соціально-правові консультації, які стали початком щодо вирішення питань, які прозвучали від батьків. Серед основних проблем є забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, питання доступності шкіл, лікарень, велика потреба у профільних фахівцях – у дефектологах, логопедах, дитячих психологах, недостатність профільних медичних спеціалістів, доступність до безоплатної правової допомоги.

Соціально-правові консультації надані фахівцями проекту, що реалізується в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Данії, Швеції та Швейцарії. Адмініструє конкурси проектів — ІСАР Єднання. Вже зараз ведеться робота по вирішенню питань, які пролунали від родин.

Організатори: управління молоді та спорту Луганської ОДА, Луганський обласний центр соціокультурної адаптації молоді з обмежeними фiзичними мoжливостями, ЛОМГО АМІ-Схід.

На місцевому рівні – Новопськовська, Біловодська, Білокуракінська громади та адміністрації.

Інформаційна підтримка – Національна Асамблея людей з інвалідністю України.

11-13 жовтня 2018 року. Семінар-тренінг «Радість руху» у Харкові

11-13 жовтня 2018 року в м. Харків ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю» спільно з ГО «Харківський Центр реабілітації молодих осіб з інвалідністю та членів їх сімей «Право вибору» проводять семінар-тренінг «Радість руху».

Метою заходу є обговорення питань з розвитку мобільності та орієнтування у просторі дітей та молоді з інвалідністю по зору, зокрема безпечного пересування в просторі, самостійного орієнтування в ньому, набуття здатності бути мобільними, як з використанням, так і без використання технічних засобів.

Семінар-тренінг відбудеться 11-13 жовтня  за адресою: м. Харків, вул. Киргизька 19-а, готель «Sun Light». Початок реєстрації:  об  9:00.

В семінарі беруть участь доповідачі:

Україна: Євген Свєт, Василь Гошевський, Володимир Батіщев, Наталія Гоєнко, Ігор Кушнір, Євген Артамонов, Олег Шпай, Мовчанюк Теттяна, Бутенко Валентина тощо.

Польща: Ханна Марія Прохарчик,  Аліна Талукдер, Анна-Марія Флорек.

В рамках роботи семінару-тренінгу передбачається  створення робочої групи з розробки пропозицій до Міністерства освіти і науки та Міністерства соціальної політики  щодо модернізації механізму та програм надання послуги навчання орієнтуванню незрячих людей.

До участі в заході запрошено зацікавлених осіб: спеціалістів Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики, Департаменту освіти і науки Харківської обласної адміністрації, КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», Харківського обласного відділення Фонду захисту людей з інвалідністю, педагогів, батьків, представників громадськості, засобів масової інформації.

3-5 жовтня 2019 року. Всеукраїнська конференція на тему „Актуальні питання та перспективи розвитку системи комплексної реабілітації для дітей та молоді з інвалідністю”

3-5 жовтня 2019 року у м. Ужгород відбудеться Всеукраїнська конференція на тему „Актуальні питання та перспективи розвитку системи комплексної реабілітації для дітей та молоді з інвалідністю” та пройдуть заходи, присвячені 20 — й річниці МСРЦ „Дорога життя”.

Організатори: ГС «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України»; департамент соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації, Медико-соціальний реабілітаційний центр «Дорога життя»; КРУ «Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю».

В ході конференції планується робота секцій:

  • Впровадження послуги раннього втручання в Україні.
  • Надання соціальних послуг особам з інвалідністю внаслідок інтелектуальної недостатності, психічних розладів та комплексних уражень. Проблеми та перспективи
  • Реабілітаційні технології в роботі з дітьми та дорослими особами з інвалідністю внаслідок комплексних уражень.

До участі у конференції запрошені представники центральних та місцевих органів влади, громадських організацій, що об’єднують осіб з інвалідністю, керівники та фахівці установ та організацій, які працюють у сфері реабілітації та надання соціальних послуг особам з інвалідністю.