СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА "СФЕРА"

ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

6 міфів про інклюзію. Чого не варто боятися та обговорювати всерйоз

З 2017 року кількість інклюзивних класів у школах збільшилась втричі – із 2 715 до 8 417. Водночас, існує чимало хибних тверджень про інклюзію, які шкодять усім – і батькам, і вчителям, і, що головне, самим учням. У цій статті ми зібрали 6 таких міфів та пояснюємо – чому вони не лише помилкові, але й шкідливі.

Міф №1. Діти з особливими освітніми потребами у класі – це вигнанці. Над ними будуть знущатись однокласники.

Практика показує, що все відбувається навпаки. Між звичайними дітьми та дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах складаються міцні й тривалі дружні стосунки. Така дружба допоможе сформувати толерантне ставлення до різноманітності. Учні відчувають себе комфортніше і не бояться спілкуватися з людьми, які відрізняються від них.

Міф №2. Вчителі не знають, як навчити дітей з особливими освітніми потребами, та бояться зробити щось не так.

Справді, така ймовірність є. Однак, по-перше, докладати зусиль і робити хоч малі кроки – краще, ніж не робити нічого. По-друге, вперше за всю історію існування незалежної України на розвиток інклюзивної освіти покладено масштабні політичні та фінансові сили:

  • освітня субвенція;
  • створення інклюзивно-ресурсних центрів;
  • алгоритм написання та реалізації індивідуальної програми розвитку.

І це лише мала частина заходів, які мають усього дві мети:

  • надати змогу всім дітям отримати освіту;
  • максимально полегшити і налагодити систему роботи вчителів у школах.

Міф №3. У класі вся увага вчителя буде прикута до учнів з особливими освітніми потребам. Усі інші діти “втрачатимуть” від цього.

У будь-якому класі всі учні різні. За національністю, соціальним статусом, культурним середовищем тощо. А ще учні відрізняються своїми здібностями. Ця різноманітність змушує педагогів шукати індивідуальний підхід до кожного.

Також треба пам’ятати, що в інклюзивному класі є офіційна допомога – асистент учителя та в деяких випадках асистент дитини. З такою командою впоратись із класом та забезпечити якісну освіту для всіх цілком реально.

Міф №4. Коли учні з особливими освітніми потребами перебувають у класі з усіма, загальний рівень знань знижується через відмінність програм для навчання.

Основа інклюзивного навчання – індивідуальна програма розвитку для кожного учня з особливими освітніми потребами. Це документ, в якому зазначено рівень навичок та умінь дитини, визначені основні цілі для навчання та описано, за допомогою чого ці цілі будуть досягнуті. Це жодним чином не впливає на загальну навчальну програму.

Міф №5. Асистент вчителя працює в інклюзивному класі тільки з дитиною з особливими освітніми потребами.

Сама назва посади містить у собі відповідь – асистент вчителя, а не дитини. Це означає, що він не прив’язаний до однієї чи кількох дітей, а працює з усім класом.

Наприклад, на уроці дитині з ООП необхідно додатково щось пояснити. У такому випадку асистент вчителя може “взяти на себе” весь клас, а вчитель – попрацювати кілька хвилин з дитиною з ООП.

Міф №6. Дитина з особливими освітніми потребами – це дитина, яка відстає.

Діти з особливими освітніми потребами мають різні труднощі в навчанні і не обов’язково погано засвоюють матеріал. Наприклад, гіперактивність (дитина не може всидіти на стільці під час уроку, але вловлює навчальний матеріал, стоячи за партою), сенсорні особливості (дитина постійно гризе насадки на олівцях чи ручках, але водночас виконує всі завдання), поведінкові особливості (дитині важко висидіти 35 хвилин уроку в 1 класі, але в ресурсній кімнаті вона опрацьовує весь необхідний матеріал).

Зараз в Україні запроваджується Міжнародна Класифікація Функціонування. Тобто ми відходимо від сприйняття дитини як “хворої” і починаємо працювати з нею як з дитиною, яка має певні складнощі у своєму функціонуванні (зокрема і в навчанні).

Ольга Семко, поведінковий аналітик, спеціально для “Нової української школи

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Знайти свою дорогу у житті допоможе служба зайнятості

6 вересня фахівці з профорієнтації Мукачівського міськрайонного центру зайнятості провели тренінг для молоді з інвалідністю, учасниками якого стали вихованці Благодійного Фонду «Нове життя».

Мета заходу — підготовка молоді до свідомого вибору професії, визначення свого місця в суспільстві.

— Робота з молоддю, яка має інвалідність специфічна. Заходи з профорієнтації, які ми проводимо для цієї групи осіб, спрямовані на надання допомоги у правильному виборі фаху з урахуванням фізичного стану, навчання співставляти свої здібності з вимогами до конкретної професії та складати на цій основі реальний план оволодіння певним видом трудової діяльності, — зазначають фахівці центру зайнятості.

Учасників тренінгу ознайомили з професіями, які користуються попитом на ринку праці та переліком спеціалізованих навчальних закладів, де можна здобути відповідну освіту. У веселій, розважальній формі молоді люди з цікавістю слухали інформацію та спілкувались про професії майбутнього, TOП-5 навичок, які будуть потрібні в 2020 році, визначали свій тип характеру.

Сподіваємось, що профорієнтаційні вікторини, конкурси та вправи допоможуть молоді з інвалідністю напрацювати низку корисних навичок, які знадобляться їм у житті!

Закарпатський обласний центр зайнятості

На Донеччині відкрили перше інклюзивне відділення Ощадбанку

4 вересня у Слов’янську відбулося відкриття першого інклюзивного відділення Ощадбанку в Донецькій області. У заході взяли участь голова Донецької обласної державної адміністрації Павло Кириленко та начальник Донецького обласного управління Ощадбанку Світлана Яківчик.

Для зручного обслуговування клієнтів з порушеннями опорно-рухового апарату і зору у відділенні передбачено банкомат та інформаційно-платіжні термінали з маркуванням клавіатури, вбудованими слухавками та програмою керування голосом, тактильна плитка, занижені касові вікна. Для якісного обслуговування клієнтів з порушеннями слуху співробітники інклюзивного відділення пройшли навчання основам жестової мови.

«Це перше інклюзивне відділення у Донецькій області. Перше, але не останнє. За словами начальника філії-Донецького обласного управління Ощадбанку Світлани Яківчик, у наступному році банк планує відкрити ще три — у Бахмуті, Покровську і Маріуполі. Головне, щоб люди розуміли, що про них дбає держава, їх потреби не лишаються без уваги. Тепер при проектуванні дитячих садків, будь-яких інших держустанов завжди враховуються інклюзивні потреби, тому я зі впевненістю можу сказати, що ми зробили перший, але визначний крок на нашому шляху, який ми подолаємо разом», — наголосив очільник області.

Також Павло Кириленко підкреслив, що й інші соціальні установи будуть адаптовані до потреб людей з інвалідністю, і на це звертатиметься увага керівників органів місцевого самоврядування.

Нагадаємо, інклюзивне відділення – банківська установа, адаптована для комфортного обслуговування всіх клієнтів, у тому числі клієнтів з порушеннями опорно-рухового апарату, клієнтів, що належать до маломобільної групи, та клієнтів з порушеннями зору чи слуху. Спеціально для інклюзивних відділень розробляються технічні рішення, аналогів яких немає в Україні.

Донецька ОДА

Чого прагне молодь з інвалідністю?

З професійного досвіду знаємо, що більшості з нас притаманне прагнення бути корисним іншим. Така людська природа. Але, на жаль, слід визнати, що за нинішніх умов далеко не всі мають рівні для цього можливості.

Саме це почули, а радше гостро відчули посадовці Бориславської міської філії ЛОЦЗ під час розмови з отцем Петром Піддубним та Іванною Білинською, котрі опікуються особами, котрі в щоденному житті не можуть обійтися без сторонньої допомоги.

Тепла, щира та правдиво родинна атмосфера, яка панує в Центрі для молоді з інвалідністю МБФ «Карітас Борислав», сприяє тому, що вихованці закладу із неабияким задоволенням приходять сюди та почуваються як удома. За годинами спілкування, активного дозвілля чи виконання якоїсь роботи їхнє життя видається таким, як у всіх. Тут вони здобувають професійні навички з шиття, вишивання, виготовлення сувенірів. А віднедавна розпочали освоювати ще й столярну справу. Молодь прагне отримувати нові знання, розвиватися, удосконалюватися, хоче бути потрібною!

Фахівці міської філії із задоволенням продовжують співпрацю з вихованцями Центру в профорієнтаційному напрямі, уже заплановані інформаційні зустрічі та професіографічні екскурсії на підприємства.

До взаємодії також запрошуємо працедавців, які можуть запропонувати роботу, що не містить складних операцій. А громаду заохочуємо придбати сувеніри, які хлопці та дівчата презентуватимуть у День міста Борислава. Їхні творчі доробки – це роботи справжніх майстрів, які насправді неможливо достойно оцінити. Бо кожна річ – це суміш терпіння і часу, любові та таланту, натхнення і працьовитості!

Галина Цибенко,

директор Бориславської міської філії Львівського ОЦЗ

Лише третина психологів ІРЦ, що готувалися працювати з методиками діагностування дітей з ООП, пройшли тестування і допущені до роботи

99 фахівців інклюзивно-ресурсних центрів отримали сертифікати міжнародного зразка на право користування методиками для оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Загалом в іспиті  взяли участь 276 психологів з усіх областей України.

Це вже друга хвиля тестування — на початку року його пройшло 869 психологів ІРЦ, з яких до роботи було допущено лише 48%. Учасники другої хвилі — це психологи, які не пройшли тестування попереднього разу, але вирішили спробувати свої сили ще раз після додаткової підготовки.

«Робота інклюзивно-ресурсних центрів повинна відповідати світовим стандартам психодіагностики та індивідуальним запитам кожної родини. Для нас важливо створити єдині сучасні підходи до комплексної оцінки дітей з особливими освітніми потребами. Фахівець, який працюватиме з дитиною, має бути добре підготовлений, адже від цього залежить, наскільки ефективною буде подальша допомога”, — наголосила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Відтепер понад 500 фахівців ІРЦ можуть здійснювати професійну діагностику дітей з ОПП — вони вже мають відповідні сертифікати та будуть внесені до світового реєстру психологів.

Варто зазначити, що торік було придбано та розподілено в обласні центри 500 комплектів відповідних методик. Загалом для цих цілей держава виділила 70 млн гривень. Так, кожен ІРЦ отримав WISC-IV (шкала інтелекту Векслера для дітей), Leiter-3 (міжнародна шкала продуктивності), Conners-3 (шкала оцінювання розладу дефіциту уваги та гіперактивності), PEP-3 (індивідуалізоване психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутичного спектру) та CASD (опитувальник розладу аутичного спектру). Цьогоріч планують закупити додатково ще 199 комплектів цих методик.

МОН України

Більше 1000 дітей в Україні хворіють на м’язову дистрофію

Важке генетичне захворювання діагностують у віці з 4 до 9 років. 

Михайлу Єлизарову – 12. Хлопець мріє створити власний бізнес. Разом зі своєю родиною вони прийшли до парку Горького щоб відзначити всесвітній День обізнаності про м’язову дистрофію Дюшена. Михайлу діагностували хворобу, коли йому було 6.

Михайло Єлизаров, хворіє на м’язову дистрофію Дюшена: Когда я в школу ходил, мои сверстники и старшеклассники не понимали. Если ты не будешь открытым люди не поймут, может быть ты хочешь дружить или не хочешь. Они будут думать вдруг ты боишься и не будут подходить.

В Україні проживає більше тисячі дітей з м’язовою дистрофією Дюшена. На кожні 4000 хлопців –  один з таким діагнозом.

Надія Єлизарова, мати Михайла: Создание мультидисциплинарной команды, которая очень сильно нам нужна для того, чтобы мы могли контролировать их здоровье, состояние своих детей. Чтобы мечты наших детей все-таки реализовались наверное такие как путешествовать, больше увидеть мир и больше увидеть возможностей. Связанно с тем, что краткосрочность их жизни, к сожалению.

Рідкісну хворобу діагностують у віці з 4 до 9 років. Вона поступово руйнує м’язи, що призводить до потреби у використанні інвалідного візка, розповідають лікарі..

Андрій Шатіло, невролог: Поступово руйнується серцевий м’яз та дихальний м’язи. Розвивається дихальна та серцева недостатність. Це є причина їхньої загибелі при природньому перебізі хвороби десь до 20 років.

У 30% випадків захворювання виникає в сім’ї вперше, в інших – має спадковий характер.

Володимир Петров, ортопед-травматолог: Определяем какой статус. Возможно ли движение, ходьба, насколько ребенок сохранен. Исходя из того назначается лечение. Назначается аппарат или обувь ортопедических, чтобы ребенок мог передвигаться и какая-то была профилактика. 

До всесвітнього Дня обізнаності про м’язову дистрофію Дюшена у Харкові провели конференцію та розважальне шоу для дітей.

 Анна Федоренко, голова громадської організації: Нет помощи, нет реабилитации, нет помощи от фондов, нет государственных целевых программ. 

Лікарі зазначають, що в країнах з розвиненою медициною при кваліфікованому догляді життя пацієнтів може тривати до 40 років.

Наталія Неєчева, мати хворої дитини: Мышцы разлагаются. А сердце и легкие – тоже мышцы. Это заболевание тем и опасно, что в любой момент могут отказать легкие. Чтобы это не произошло, детям нужен аппарат.

Зараз в Україні вже зареєстрували перший препарат, який здатен покращити перебіг захворювання. Батьки дітей додають, що держава не фінансує закупівлю лікарських препаратів, дихального обладнання та реабілітацію хворих.

Автор: Василиса Степаненко

Новини Харкова

22 Сесія Комітету ООН з прав людей з інвалідністю

6 вересня під час 22 Сесії Комітету ООН з прав людей з інвалідністю (Женева) відбувся закритий брифінг для громадських організацій людей з інвалідністю в рамках підготовки та представлення періодичної доповіді нашої держави в Комітеті  (2020 р.)

Делегація громадських організацій людей з інвалідністю мала можливість представити інформацію щодо виконання Заключних зауважень стосовно первинного звіту України та дотримання прав людей з інвалідністю в Україні.

Також, учасники делегації мали приватні зустрічі з доповідачем по країні від Комітету, паном Рускусом, членами Комітету пані Кім та  паном Бунтаном;  пані Вікторією Лі з Ради ООН з прав людини, Представником Управляння спеціального доповідача з прав людей з інвалідністю пані Агілар, Канадською Асоціацією нечуючих та представниками/цями канадських організацій осіб з інвалідністю, Міжнародним альянсом нечуючих та Міжнародним Альянсом з прав людей з інвалідністю та незалежними консультантами з питань інвалідності.

Поїздка громадських організацій людей з інвалідністю  в Комітет ООН стала можлива завдяки підтримці ПРООН, ООН  Жінки, Посольства  Великобританії.

Всеукраїнська конференція «Сільський туризм, як засіб реалізації підприємницьких ініціатив молоді з інвалідністю»

19 – 20 вересня 2019 року  у смт Брюховичі Львівської обл, на базі Вищої духовної семінарії Львівської архидієцезії Національна Асамблея людей з інвалідністю України спільно з громадською організацією «Товариство «Зелений хрест» проводять Всеукраїнську конференцію «Сільський туризм, як засіб реалізації підприємницьких ініціатив молоді з інвалідністю»

До участі запрошено Національну туристичну організацію України, Управління туризму та курортів Львівської обласної державної адміністрації, Львівську міську раду, Львівський торговельно-економічний університет, підприємців, які працюють у сфері сільського/зеленого туризму, громадські організації людей з інвалідністю України

Порядок денний, що пропонується:

  • Впровадження міжнародних стандартів якості в сфері туризму та доступність туристичних послуг для осіб з інвалідністю.
  • Розвиток сільського туризму для осіб з інвалідністю. Досвід Португалії, Польщі, Молдови, Латвії, Грузії.
  • Роль вищої освіти в підготовці фахівців у сфері сільського туризму для осіб з інвалідністю.
  • Досвід сплавів по р.р. Чорному Черемошу та Дністру тотально незрячої особи. Додаткові послуги в сфері  сільського туризму.
  • Практика сільського туризму для осіб з інвалідністю. Досвід Сумщини.
  • Особливості надання послуг незрячим та особам з порушенням слуху та мовлення у сфері сільського туризму.
  • Перспективні напрями розвитку підприємницької діяльності в сфері туризму для осіб з інвалідністю.