СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА "СФЕРА"

ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

Українські волейболісти повернулись додому з золотом та сріблом міжнародного турніру з волейболу сидячи

Із золотою та срібною нагородами  5-го щорічного міжнародного турніру повернулись в Україну національні паралімпійські збірні команди з волейболу сидячи (чоловіки та жінки). Останній перед чемпіонатом Європи міжнародний турнір з волейболу сидячи пройшов в місті Ассен, Голландія.

Національна паралімпійська збірна команда з волейболу сидячи (чоловіки), зігравши успішно з представниками 3 команд, (Німеччина, Голландія, США), виборола золото міжнародного турніру. У жінок брало участь 5 команд: Росія, Голландія, Німеччина, Британія та Україна, серед яких національна збірна команда України виборола срібну нагороду.

 

Вітаємо команди з перемогою!!! Наступні міжнародні старти команд — з 13 по 21 липня 2019 року у Будапешті, і ми разом із партнерами Національного паралімпійського комітету — компаніями lifecell та Воля — вболіватимемо за український результат у волейболі сидячи на шляху до Токіо-2020!

Прес-служба НКСІУ

Відкрито набір на комп’ютерні курси для дітей з аутизмом

Восени нова група дітей з особливостями почне навчання комп’ютерної грамотності. Міжнародна громадська організація Фонд «Дитина з майбутнім» оголошує про старт набору нової групи IT школи для дітей з аутизмом, метою якої є навчання комп’ютерної грамотності в ході підготовки до майбутньої професії.

Курси діють вже майже два роки. За цей час діти на практиці показали, що комп’ютерна грамотність є дуже цікавою для людей з аутизмом, і являється обов’язковою програмою на сьогодні для будь-якого роду занять в майбутньому.

Якщо ваша дитина захоплюється технологіями, то їй буде дуже корисно дізнатися про можливості персонального комп’ютера, про офісні програми, про хмарні технології і навчиться користуватися пошуком в Інтернеті. На курсах також навчать основам програмування, адміністрування та моделювання. Web-розробка, HTML і 3D-графіка відтепер будуть не просто незрозумілими абревіатурами — дитина навчиться робити буклети, презентації, освоїть програми верстки та дизайну. Більш того, діти навчаться самі розробляти комп’ютерні ігри!

У світі людей з аутизмом все більше запрошують на роботу в IT та інші компанії на роботи, пов’язані з використанням технологій. Наприклад, найбільший банк Австралії Bankwest активно закликає корпорації приймати на роботу людей з аутизмом. Це тенденція, яка вже активно набирає обертів і незабаром буде і в Україні. Ми в силах дати світові нових геніїв Силіконової долини.

Запрошуємо дітей віком від 10 до 15 років. Діти будуть збиратися щонеділі та займатися по 2,5 години в невеликих групах однолітків. Заняття розраховані на високофункціональних дітей з аутизмом та іншими ментальними особливостями. Курс проходить в рамках діяльності студії соціалізації «Дитина з майбутнім».

Місце проведення занять — вул. Іллінська, 8, Поділ.

Як навчалися дітки раніше і як взагалі проходять наші заняття ви можете подивитися на сторінці проекту в Фейсбук

Більш детальну інформацію та реєстрацію ви зможете отримати у куратора проекту Олени Свердлової по телефону (050) 444 9851.

 

Фонд «Дитина з майбутнім»

Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини як шлях до зменшення дискримінації людей з інвалідністю

Національною Асамблеєю людей з інвалідністю розпочато реалізацію проекту «Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини як шлях до зменшення дискримінації людей з інвалідністю», який підтримано Посольством Великої Британії в Україні.

Проект спрямовано на поліпшення ситуації з протидії дискримінації за ознакою інвалідності, зокрема через покращення розуміння людьми з інвалідністю як ідентифікувати дискримінацію та протидіяти їй.

Надання правової допомоги в межах проекту, в тому числі й ведення стратегічних судових справ щодо дискримінації за ознакою інвалідності, дозволить сформувати успішні практики протидії цьому явищу.

Моніторинг реалізації положень Конвенції про права людей з інвалідністю на національному та місцевому рівні та Національної стратегії у сфері прав людини дозволить відстежити норми права та політик, що містять ознаки дискримінації. Передбачається, що моніторинг ляже в основу альтернативної доповіді про виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю.

Адвокатування внесення змін до Національної стратегії у сфері прав людини щодо імплементації Конвенції про права осіб з інвалідністю стане останнім етапом впровадження проекту.

Семінар-тренінг для аудиторів в м. Черкаси

Семінар-тренінг для аудиторів в м. Черкаси

В Черкасах розпочався дводенний семінар-тренінг «Методологія проведення аудиту доступності об’єктів виборчих дільниць, підготовка рекомендацій та планування стратегії змін на рівні регіону» в рамках реалізації проекту «Забезпечення доступності виборів для людей з інвалідністю в Україні».

Ця ініціатива реалізується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України в рамках програми «Відповідальна та підзвітна політика в Україні», яка здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Регіональний партнер — Громадська організація людей з інвалідністю «Черкаське обласне громадське об’єднання  «Життя без бар’єрів».

Заплановано проведення аудиту доступності 30 об’єктів виборчих дільниць у м. Черкаси із використанням відповідної методики, розробленої в рамках проекту.  Напередодні проведено переговори з місцевими органами влади щодо отримання дозволів на проведення аудиту на обраних об’єктах.

 

Нагадаємо, що в рамках проекту на початку року за участі представників громадських організацій людей з інвалідністю було проведено оцінювання доступності 90 об’єктів, на яких розташовані виборчі дільниці, мм. Києва, Львова та Краматорська.

 

Були напрацьовані відповідні рекомендації і стратегії з метою покращення доступу громадян з інвалідністю та маломобільних виборців до виборчого процесу. Зараз йде представлення результатів аудитів доступності виборчих дільниць на зустрічах з представниками влади в містах Львів та Київ.

 

Також продовжується співпраця з балансоутримувачами об’єктів, на яких було проведено аудити доступності щодо поліпшення архітектурної доступності виборчих дільниць, розміщених на об’єктах.

 

Оцінювання доступності об’єктів, на яких розташовані виборчі дільниці м. Черкаси пропонується здійснити в липні 2019 року за участі представників громадських організацій людей з інвалідністю, які мають відповідний досвід та навички виконання подібних аудитів.

Мінсоцполітика не бачить потреб дітей з інвалідністю в оздоровленні та відпочинку

Так прокоментував проект урядової постанови щодо оздоровлення та відпочинку дітей, яка розглядалась на засіданні Урядового комітету з питань соціальної політики та гуманітарного розвитку 25 червня 2019 року Уповноважений Президента України з прав осіб з інвалідністю Валерій Сушкевич.

В своїх зауваженнях до пункту 4,5 порядку денного засідання Урядового комітету з питань соціальної політики та гуманітарного розвитку від 25 червня 2019 року щодо розгляду проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей» Уповноважений Президента виклав наступне:

«Проектом постанови Кабінету Міністрів України пропонується затвердити Порядок ведення Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей, що визначає механізм формування та ведення Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей (далі — Реєстр) з метою забезпечення доступності та відкритості інформації про дитячі заклади оздоровлення та відпочинку і послуги, які надаються такими закладами.

У пункті 7 пояснювальної записки до зазначеного проекта постанови Кабінету Міністрів України, складеної Мінсоцполітики та підписаної Міністром А.О. Ревою, вказано, що даний документ не стосується прав осіб з інвалідністю та не потребує погодження з всеукраїнськими громадськими організаціями осіб з інвалідністю.

Здивований і навіть обурений, що Мінсоцполітики не бачить потреб дітей з інвалідністю в оздоровленні та відпочинку».

В своєму листі В. Сушкевич звертає увагу, що на сьогодні питання санаторно-курортного лікування та оздоровлення дітей з інвалідністю є одними із найгостріших. Адже переважна більшість відповідних закладів, що надають такі послуги, дискримінують вказану категорію неповнолітніх:

  • через архітектурну недоступність;
  • через відсутність необхідного кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
  • через встановлені МОЗ і закладами численні протипоказання для неповнолітніх;
  • через недоступність сайтів таких закладів для осіб з порушенням зору.

На підставі зазначеного та з метою дотримання вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю і Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та недопущення порушення прав та законних інтересів осіб з інвалідністю Уповноважений Президента України з прав осіб з інвалідністю пропонує проект Порядку ведення Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей доповнити нормами, які б:

забезпечили можливість оздоровлення та відпочинку дітей з інвалідністю;

зобов’язували вносити до Реєстру дані про архітектурну доступність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і доступність послуг, які надаються такими закладами, для дітей з інвалідністю;

гарантували доступ до Реєстру осіб з інвалідністю по зору, що користуються програмами екранного доступу.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей

Національна Асамблея людей з інвалідністю України розглянула проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей» (далі – проект Закону) і повідомляє про підтримку пропонованого проекту Закону України.

Насамперед зазначимо, що проектом Закону пропонується ввести у законодавство визначення поняття «раннє втручання» (абзац четвертий підпункту  1 пункту 9 розділу І проекту Закону) передбачивши, зокрема, що це послуга,  яка поєднує в собі медичну, психологічну, соціальну і педагогічну складову. Разом з цим у проекті Закону відсутні положення, які б визначали механізм надання послуги раннього втручання, як у спільній взаємодії між собою всіх вказаних складових, так і у кожній сфері окремо. Наприклад, невизначено місце раннього втручання в медичній реформі, у зв’язку з чим проект Закону потребує доопрацювання, зокрема, в частині внесення відповідних змін зокрема до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Також, вбачаємо за доцільне одночасно з проектом Закону внести на розгляд Верховної Ради України окремий проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України з метою визначення програм та джерел фінансування послуг раннього втручання.

Крім того, висловлюємо до проекту Закону України наступні пропозиції і зауваження.

  1. Підпунктом 1 пункту 1 розділу І проекту Закону пропонується в абзаці другому частини другої статті 143 Сімейного кодексу України виключити речення друге, згідно з яким у разі якщо батько не перебуває у шлюбі, він набуває статусу одинокого батька.

Виключення вказаного речення вважаємо недоцільним, оскільки це призведе до юридичної невизначеності щодо статусу одинокого батька, наприклад, при призначені надбавки на догляд до державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю. На сьогодні абзацом другим підпункту 3.3 Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого наказом Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України 30.04.2002  № 226/293/169, встановлено, що одиноким батьком вважається батько дитини, який набув статусу одинокого батька згідно з абзацом другим частини другої статті 143 Сімейного кодексу України.

  1. У підпункті 2 пункту 5 розділу І проекту Закону пропонується статтю 112 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» викласти у новій редакції передбачивши, зокрема, що малий груповий будинок – заклад соціального захисту, призначений для тривалого (стаціонарного) проживання від 6 до 10 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

При цьому в абзаці шостому підпункту 1 пункту 9 розділу І проекту Закону пропонується статтю 1 Закону України «Про охорону дитинства» доповнити новими абзацами передбачивши, зокрема, що малий груповий будинок – заклад соціального захисту, призначений для тривалого (стаціонарного) проживання до 10 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вказані положення проекту Закону не відповідають вимогам нормопроектувальної техніки щодо узгодженості положень проекту між собою, оскільки в одному випадку в МГБ може проживати «від 6 до 10» дітей, в іншому тільки «до 10» дітей без визначення мінімальної їх кількості.

Також, залишається незрозумілим необхідність дублювання у Законі України «Про охорону дитинства» визначення поняття «малий груповий будинок». По-перше, відповідно до вимог нормопроектувальної техніки не допускається у проектах актах повтор нормативних положень. По-друге,  малий груповий будинок є однією із форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а всі форми влаштування визначені у Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

З огляду на зазначене, вказані положення проекту Закону потребують відповідного доопрацювання.

  1. В абзаці третьому підпункту 1 пункту 9 розділу І проекту Закону пропонується статтю 1 Закону України «Про охорону дитинства» доповнити новими абзацами передбачивши, зокрема, що дитина з особливими освітніми потребами — дитина, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

Водночас у статті 1 Закону України «Про освіту», який є спеціальній у сфері освіти, міститься аналогічне за змістом поняття «особа з особливими освітніми потребами». Звертаємо увагу, що у розумінні цивільного законодавства «особа» — це людина незалежно від віку і обсягу її дієздатності. Крім того, у Законі України «Про охорону дитинства» термінологічна конструкція «дитина з особливими освітніми потребами» вживається лишу один раз в абзаці п’ятому частини третьої статті 5.

На нашу думку, з метою забезпечення ясності для розуміння та застосування норм на практиці не потрібно вводити у Закон України «Про охорону дитинства» визначення поняття «дитина з особливими освітніми потребами». Пропонуємо внести зміни до абзацу п’ятого частини третьої статті 5 цього Закону в частині вживання відповідної термінологічної конструкції, що відповідатиме принципу єдності термінології у законодавстві.

З огляду на зазначене проект Закону потребує відповідного доопрацювання.

  1. В абзаці шостому підпункту 4 пункту 9 розділу І проекту Закону пропонується статтю 19 Закону України «Про охорону дитинства» доповнити новою частиною, передбачивши, що батьки дитини, які влаштували дитину до закладу освіти, що належить до закладів інституційного догляду та виховання дітей (за винятком спеціальних закладів освіти), вносять плату за її утримання.

Разом з цим до спеціальних закладів освіти належать, зокрема, спеціальна школа – заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку; навчально-реабілітаційний центр – заклад  загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (стаття 9 Закону України «Про загальну середню освіту»).

Аналізуючи вказане, можна дійти висновку, що батьки дітей з особливими освітніми потребами, що влаштовані до спеціальних закладів освіти, не будуть вносити плату за їх утримання. Водночас батьки дітей з особливими освітніми потребами, що влаштовані до закладу освіти, що належить до закладів інституційного догляду та виховання дітей повинні будуть платити за їх утримання.

Враховуючи, що в Україні триває розвиток інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами і вказана категорія дітей може здобувати освіту не тільки у спеціальних закладах освіти, а й в закладах загальної середньої освіти вважаємо, що має бути застосовний до батьків дітей з особливими освітніми потребами єдиний підхід щодо безоплатності утримання дітей також у закладах освіти, що належить до закладів інституційного догляду та виховання дітей.

З огляду на зазначене, вказані положення проекту Закону потребують відповідного доопрацювання.

  1. У підпункті 8 пункту 9 розділу І проекту Закону пропонується статтю 27 Закону України «Про охорону дитинства» викласти у нові редакції, передбачивши, зокрема, що заклади для дітей з інвалідністю, дітей з порушеннями розвитку та ризиком появи таких порушень мають відповідати державним будівельним нормам, і стандартам і правилам для маломобільних груп, принципам універсального дизайну та розумного пристосування.

З метою формування єдиного підходу у законодавстві щодо визначення обов’язкової доступності для осіб з інвалідністю до об’єктів фізичного оточення, пропонуємо вказане положення проекту Закону та викласти у такій редакції:

«Будівлі, споруди і приміщення закладів для дітей з інвалідністю, дітей з порушеннями розвитку та ризиком появи таких порушень повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами».

  1. У підпункті 1 пункту 13 розділу І проекту Закону пропонується внести зміни до статті 12 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачивши, що систему реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю складають, зокрема, малі групові будинки.

Водночас, на нашу думку, малі групові будинки не мають входити в систему реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, оскільки вони по своїй суті є однією із форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тобто, діти проживають у малих групових будинках де їх навчають навичкам, необхідним для їх незалежного проживання в соціальному середовищі (дотримуватися особистої гігієни, готувати, прибирати та ін).

У свою чергу відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» система реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю забезпечує своєчасність, комплексність і неперервність медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, соціальної реабілітації, досягнення особами з інвалідністю, дітьми з інвалідністю оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня життєдіяльності.

Реабілітація осіб з інвалідністю – система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації і виробами медичного призначення (стаття 1 цього Закону).

З огляду на зазначене проект Закону потребує відповідного доопрацювання.

  1. Норми законопроекту щодо створення та функціонування соціальних майстерень для соціально-трудової адаптації осіб та дітей з інтелектуальними та психічними порушеннями з метою соціально-трудової адаптації вважаємо декларативними.

Слід зазначити, що вже на сьогодні Законом України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що з метою забезпечення громадян різними видами психіатричної допомоги та соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень створюють підприємства, цехи, дільниці тощо з полегшеними умовами праці для здійснення трудової реабілітації, оволодіння новими професіями та працевлаштування осіб, які страждають на психічні розлади, забезпечення надання їм реабілітаційних послуг у встановленому законодавством порядку.

На нашу думку, створення соціальних майстерень для соціально-трудової адаптації необхідно забезпечити шляхом внесення змін до законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні», які визначали б повноваження місцевих органів влади створювати такі майстерні в обов’язковому порядку.

Крім того, звертаємо увагу, що використання у положеннях проекту Закону дискримінаційних термінів таких як «розлади» неприпустимо.

З огляду на зазначене проект Закону потребує відповідного доопрацювання.

  1. В абзаці першому підпунктом 1 пункту 16 розділу І проекту Закону пропонується у статті 21 Закону України «Про освіту» виключити слово «безоплатно».

На нашу думку, пропонована законодавча ініціатива призведе до звуження обсягу існуючих прав, що суперечить положенням статті 22 Конституції України, оскільки пропоноване призведе до того, що наприклад, діти з інвалідністю, які здобувають спеціалізовану освіту, будуть на платній основі  забезпечуватися місцями у гуртожитках, харчуванням, навчальним обладнанням.

З огляду на зазначене, вказані положення слід виключити з проекту Закону.