СОЦИАЛЬНАЯ ГАЗЕТА "СФЕРА"

ИНФОРМАЦИОННЫЙ РЕСУРС ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

У Львові закликають підтримати людей з аутизмом: розроблено спеціальні наліпки, як допомогти

У Львові розробили спеціальні наліпки про те, як допомогти та підтримати дітей, які мають аутизм. Зокрема, йдеться про часті випадки нерозуміння оточуючих поведінки дітей з аутизмом. Ці наліпки інформують, як правильно діяти, коли поруч є дитина з аутизмом, або ж, якщо на вулиці побачили дитину без супроводу дорослих. Адже, як зазначають фахівці, аутизм впливає на кожну людину по-різному, і хоча його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Наліпка стосується не лише аутизму, а й інформує загалом, що є діти та люди, які потребують особливого ставлення.

Організатори закликають усіх людей ознайомитись з інформацією — наліпки будуть розміщені у громадському транспорті міста, щоб не осуджувати таких діток та їхніх батьків, а допомогти й підтримати.

«Це дуже важлива акція, тому дякую усім, хто її організував — і активним батькам, і депутатам, і міській владі. Адже це не хвороба — це особливі дітки, до яких треба по особливому ставитися, і ніколи не проходити осторонь.

➢ Якщо Ви помітили дитину, яка незвично поводиться чи рухається, не поспішайте повчати батьків через „погане виховання“! У дитини може бути розлад розвитку нервової системи — АУТИЗМ, що характеризується порушенням вербальної й невербальної комунікації, повторюваною поведінкою, і складнощами у взаємодії із зовнішнім світом.

➢ Часто дітям з розладами аутистичного спектру (РСА) важко контролювати власну поведінку, усвідомлювати потенційну небезпеку, вони не можуть описати свої потреби і відчуття!

➢ Діти з РСА потребують постійної допомоги та підтримки з боку дорослих. Іноді такі діти губляться, і тоді вони не можуть самостійно повернутися додому. Якщо бачите дитину без супроводу дорослих на вулиці — не будьте байдужими! Від вашої підтримки може залежати її життя!

➢ Діти з РСА та їхні родини потребують не повчань, а розуміння, прийняття, допомоги та підтримки! БУТИ ІНШИМ — НЕ ОЗНАЧАЄ БУТИ ГІРШИМ ЧИ ЧУЖИМ! БУДЬМО ЛЮДЯНИМИ!».

Зазначимо, офіційно в Україні станом на 2019 рік проживають понад 6,5 тис. дітей з діагнозом «дитячий аутизм». Це майже 12 дітей на 100 тис. населення віком до 18 років. У м. Львові на обліку в обласному дитячому психо-неврологічному диспансері перебуває близько 300 дітей з розладами спектру аутизму.

Львівська міська рада

У Харкові перевірили доступність вокзалів та аеропорту для людей з інвалідністю

Засідання Комітету забезпечення доступності маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури відбулося 24 квітня в Харківській міській раді.

У ньому взяли участь заступник міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан, віце-президент громадської організації осіб з інвалідністю «Креавіта» Олена Шингарьова, директори профільних департаментів міської ради, голови депутатських комісій, заступники голів районних адміністрацій, лідери громадських організацій.

Першим учасники засідання обговорили питання доступності навчальних закладів міста для дітей з інвалідністю. Як повідомила головний спеціаліст відділу загальної середньої освіти Департаменту освіти Вікторія Литвинова, на сьогоднішній день у 24 школах Харкова функціонують 57 інклюзивних класів. У них навчаються 108 дітей з інвалідністю, з яких — 38 школярів на інвалідних візках, в тому числі 8 дітей навчаються в спеціалізованій школі №124, яка оснащена всім необхідним для дітей з інвалідністю, ще три дитини вчаться в школах на загальних підставах, інші навчаються вдома.

«Станом на 1 квітня в установах освіти облаштовано 100 пандусів, близько 400 кнопок виклику персоналу, 8 спеціальних туалетних кімнат та 4 підйомника. 76 шкіл комунальної форми власності мають архітектурну доступність на 1 поверх будівлі. Ця робота триває, і в 2019 році заплановано обладнати пандусами ще 10 харківських шкіл», — зазначила Вікторія Литвинова.

У свою чергу віце-мер Світлана Горбунова-Рубан доручила Департаменту освіти шляхом анкетування провести опитування серед батьків, що мають дітей з інвалідністю шкільного або дошкільного віку, щоб дізнатися, яку форму навчання для своїх дітей вони готові підтримати.

«Нам треба розуміти, чого потребує суспільство, і в залежності від цього планувати масштаби цієї роботи. Ми можемо ініціювати велику міську програму з точки зору здобуття середньої освіти дітьми шкільного віку, а для цього ми повинні мати відповідні цифри і розуміти, яка форма навчання необхідна», — підкреслила Світлана Горбунова-Рубан.

Учасники засідання також провели моніторинг доступності громадських туалетів для людей з інвалідністю. За словами заступника директора Департаменту комунального господарства Евеліни Станкус, на балансі КП «Харківзеленбуд» вісім громадських туалетів, три з них доступні — в саду ім. Шевченка, на пр. Незалежності і ще один у Новобаварському районі. Цього року два сучасних туалети для маломобільних груп планують побудувати в Саржиному яру і саду ім. Шевченка. Обладнаний сучасними санвузлами для людей з інвалідністю й Центральний парк культури і відпочинку ім. Горького, який знаходиться на балансі Департаменту культури.

Члени комітету також обговорили доступність для маломобільних груп автостанцій, Південного вокзалу та аеропорту «Харків». Так, за інформацією заступника директора Департаменту інфраструктури Олександра Куколя, на балансі КП «Харківпас» три автовокзали — на вул. Героїв Праці, Центральному ринку і Холодній горі. Всі об’єкти доступні для маломобільних груп — вони обладнані пандусами, спецтуалетами та касами для осіб з інвалідністю.

Про досягнення в плані доступності розповів заступник начальника вокзала станції «Харків-Пасажирський» Віталій Паламарчук. Він повідомив, що вокзал обладнаний пандусами, має спецпідйомник для людей на інвалідних візках, також є трапи для заїзду в вагони і, при необхідності, інвалідні візки. При цьому він зазначив, для того щоб скористатися послугою підйомника, необхідно заздалегідь повідомити керівництву вокзалу.

«Для безпечного проїзду на інвалідних візках з 2-ї по 6-ту платформи з південного боку вокзалу є пішохідний перехід з гумовим покриттям. Обладнана каса з продажу квитків для людей на візках, а також камери схову в залах очікування. У приміщеннях вокзалу розміщені інформаційні стенди і таблички зі шрифтом Брайля, для людей з порушенням слуху є голосові маячки. У залі сервісних послуг у нас розміщені тактильні мати на підлозі, щоб з їх допомогою люди могли орієнтуватися, в якому напрямку йти», — повідомив Віталій Паламарчук.

Одним з доступних об’єктів для людей з інвалідністю також був відзначений Міжнародний аеропорт «Харків». Начальник служби з організації перевезень ТОВ «New systems AM» (Міжнародний аеропорт «Харків») Антон Падалка повідомив, що всі норми безбар’єрності були враховані в аеропорту ще на етапі його будівництва.

«Усі в’їзди в будівлю і термінали, а також в’їзди і переїзди зі стоянки облаштовано пандусами. У будівлі аеропорту є сім туалетів, в кожному з яких обладнана кімната для людей з інвалідністю. Також в аеропорту є ліфти. Для зручності посадки на борт були проведені два трапи, що дозволило забезпечити пасажирам на візках комфортну посадку в літак», — зазначив Антон Падалка.

Крім того, за його словами, в аеропорту є група співробітників, які відповідають за обслуговування пасажирів з інвалідністю. В наявності у персоналу й інвалідні візки, в тому числі вузькі — для зручності проїзду по салону літака.

Зазначимо, на наступному засіданні члени комітету планують після проведеного анкетування знову розглянути питання доступності шкіл, а також продовжать моніторинг ситуації в сфері доступності громадських туалетів для людей з інвалідністю, в тому числі в метрополітені.

Харківська міська рада

В Онуфріївці обговорили питання працевлаштування учасників АТО та громадян з інвалідністю

Днями в Онуфріївській районній філії Кіровоградського обласного центру зайнятості відбулася ділова зустріч щодо вирішення питань зайнятості учасників АТО та громадян з інвалідністю. Учасниками заходу стали представники управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської райдержадміністрації, районного центру соціальних служб для сім’ї та молоді, а також військовий комісар Онуфріївського районного військового комісаріату Ярослав Мороков.

«У напрямку забезпечення державних гарантій та можливостей у сфері зайнятості осіб з інвалідністю та учасників АТО, їх інтеграції до суспільства, служба зайнятості співпрацює з місцевими органами влади та самоврядування, роботодавцями та іншими соціальними партнерами. Саме консолідація спільних зусиль є фундаментом забезпечення ефективної зайнятості даних категорій безробітних, їх раціонального працевлаштування, подальшої трудової та соціальної реабілітації», – зазначила на початку зустрічі Ольга Майборода, заступник директора Онуфріївської районної філії обласного центру зайнятості.

Присутні отримали інформацію про ситуацію, яка склалася на місцевому ринку праці, соціальні послуги державної служби зайнятості, зокрема, у напрямку забезпечення зайнятості осіб з інвалідністю та учасників АТО, результати роботи районної філії щодо надання соціальних послуг даним категоріям безробітних за січень-березень поточного року, нормативно-правове регулювання у сфері працевлаштування громадян зазначених категорій тощо.

 

О. Майборода акцентувала увагу присутніх на тому, що особи з інвалідністю та учасники АТО, які бажають працювати, мають право, які і всі інші шукачі роботи, на отримання соціальних послуг, що їх надає служба зайнятості. Але, щоб дані послуги були ефективними, а працевлаштування – раціональним, служба зайнятості вирішує питання зайнятості таких громадян, насамперед, із застосуванням індивідуального підходу і, в такий спосіб, сприяє їхньому поверненню до активної трудової діяльності.

За результатами проведення ділової зустрічі, учасниками схвалено рекомендації щодо подальшої співпраці у напрямку працевлаштування осіб з інвалідністю та учасників АТО.

В. Крамаренко, провідний фахівець з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг Онуфріївського районного центру зайнятості

Кіровоградський обласний центр зайнятості

33-тя річниця Чорнобильської катастрофи

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже відразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї ранку. Однак в середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху і пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не тільки території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Спочатку Москва і керівництво УРСР приховували факт аварії і наслідки екологічної катастрофи. Тільки 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення про аварію. У перші дні після аварії було евакуйовано населення 10-кілометрової зони, в подальшому зону евакуації розширили до 30 кілометрів.

 

Всередині конфайнменту: Чорнобильський «звір» у клітці – фоторепортаж

Для запобігання поширенню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками фахівців, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. У той же час об’єкт «Укриття», зведений 1986 року, поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародного співтовариства щодо проведення конкурсу проектів по перетворенню об’єкта «Укриття». У 2004 році був проведений тендер на проектування і будівництво нового конфайнмента. Його будівництво почалося у 2012 році, а завершили у листопаді 2016 року

Установка укриття дозволила перейти до робіт з демонтажу конструкцій, вилучення і подальшої утилізації паливовмісних і радіоактивних матеріалів.

Радіо Свобода

Корекційні педагоги – на вагу золота

Останніми роками в Україні активно впроваджується інклюзивна освіта – коли у звичайному класі вчаться звичайні діти, просто деякі з них здобувають знання трішечки по-іншому і з допомогою асистента вчителя. У такому класі ні в якому разі не має бути відокремлення одних дітей від інших – навіть на рівні риторики. Навпаки, з урахуванням рекомендацій спеціалістів налагоджується спільне навчання звичайних дітей та учнів з особливими освітніми потребами.

У двох школах Затишанської ОТГ є декілька класів з інклюзивним навчанням, де здобувають освіту 12 дітей.

– Впровадження у практику інклюзії давалося нам досить болісно, причому як для деяких вчителів, так і для батьків учнів, – пояснила начальник управління з питань освіти, культури та молодіжної політики ОТГ Альона Мирзакірова. –  Було таке, що дорослі масово повстали проти того, аби дитина з особливими освітніми потребами навчалася в одному класі з їхніми дітьми. Протестували також учителі та їх асистенти. Мало не щодня ми вислуховували їхні невдоволення, вони скаржилися голові ОТГ, у обласний департамент освіти, у відомче міністерство тощо. Зі сльозами на очах не один раз стояла у нас на порозі й мама дитини, яка намагалася відстояти право свого сина на освіту. У цій ситуації ми, звичайно, були на боці нашого особливого учня. Адже не маємо права відмовити, коли до нас звертаються батьки із заявою про інклюзивне навчання (хоча їм вже відмовили у таких послугах у школі за місцем проживання). Зрештою, після багатьох зібрань і невдоволень нам вдалося заспокоїти всі сторони конфлікту, і нині цей хлопчик демонструє непогані результати у навчанні та знаходить спільну мову з однолітками.

Для того, щоб учень мав змогу навчатися в інклюзивному класі, його батьки мають подати відповідну заяву на ім’я директора школи. Потім дитина повинна пройти обстеження в інклюзивно-ресурсному центрі (це колишня психолого-медико-педагогічна комісія). Тут розробляється індивідуальна програма, за якою і здобуватиметься освіта в одному класі з однолітками. Відмінність лише у тому, що дитині з особливими освітніми потребами допомагає асистент вчителя. Наразі такі корекційні педагоги – на вагу золота. Їх дуже важко знайти у містах, а в сільській місцевості – тим паче. У багатьох громадах ще не ввели інклюзію саме через нестачу даних спеціалістів. Затишанська ОТГ теж має в них гостру потребу, адже нині вдалося знайти лише 5 асистентів вчителя. Громада навіть розробила програму підготовки кадрів для освіти і готова оплачувати навчання тих студентів, які виявлять бажання працювати у Затишші або Торосовому.

– Як показує наш досвід, інклюзивні класи нині дуже потрібні, – зауважила Альона Мирзакірова. – Особливих дітей не можна відділяти від звичайних. Вони повинні увійти у дитячий колектив і вчитися разом з однолітками, але за індивідуальною програмою. До цього багато учнів вчилося без поняття «інклюзія». Ну не даються якомусь школяреві знання – то й нехай. Клас іде за своєю програмою, а на того, хто з якихось причин відставав, мало звертали увагу. Зараз таких дітей можна навчати по-іншому – в них полегшена програма, в розробці якої беруть участь батьки, вчителі, асистенти вчителя, психолог. Тобто усі працюють над створенням і втіленням умов, де дитині приділятиметься належна увага. Завдяки цьому навчання йде легше, учня ніхто не кидає в той момент, коли йому щось незрозуміло, з ним ведеться індивідуальна робота. Є діти з порушенням опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, і ми повинні забезпечити їм рівні права на освіту. Тим паче, що держава фінансово підтримує впровадження інклюзивних класів. До нового навчального року ми плануємо обладнати ресурсну кімнату, де будуть створені всі умови для релаксації учнів та їх невимушеного спілкування зі шкільним психологом.

Альона Камалівна переконана, що перш за все належний рівень інклюзивної освіти залежить від моральної підготовки вчителя та його асистента, від злагодженого дуету цих людей. Тут навіть не відіграють особливої ролі професійні навички педагогів. Треба бути готовим прийняти дитину такою, якою вона є. Бо поки вчитель сам не готовий працювати в інклюзивному класі – цей процес нереально впровадити у тій чи іншій школі.

Олена Харченко

Одеські вісті

Всі нові та реконструйовані громадські заклади повинні мати доступні вбиральні на кожному поверсі — вступили в дію нові ДБН

У нових ДБН “Інклюзивність будівель і споруд” введена обов’язкова вимога — передбачати доступні туалетні кімнати на кожному поверсі в усіх нових і реконструйованих громадських закладах з розрахунковою чисельністю відвідувачів більше 50-ти. Нова норма вступила в дію з 1 квітня цього року.

Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

“Сьогодні у багатьох громадських закладах знайти просто туалет — це той ще квест. Я вже мовчу про те, щоб знайти доступну вбиральню для людини з інвалідністю або іншої маломобільної особи. Тому щоб такого більше не було у закладах, які будуються або реконструюються, а всі без винятку відвідувачі були забезпечені необхідними зручностями, в новому ДБН щодо інклюзивності прописано, що у всіх громадських закладах на понад 50 відвідувачів туалети мають бути на кожному поверсі і розраховані на широке коло користувачів, у тому числі, обов’язково, людей з інвалідністю. Норма діє з 1 квітня цього року”, — сказав він.

Згідно з ДБН, у будь-яких громадських будівлях, при розрахунковій чисельності від 50 відвідувачів або у разі розрахункової тривалості перебування відвідувача в будинку більше 60 хвилин, слід передбачати туалети на кожному поверсі. У складі санітарно-гігієнічних приміщень повинні бути обов’язково передбачені обладнані для маломобільних груп населення універсальні або доступні кабіни в туалетах.

При проектуванні великих громадських об’єктів — аеропортів, вокзалів, стадіонів, торгово-розважальних центрів — туалети мають розміщуватися на кожному поверсі та через кожні 50 метрів.

Універсальні кабіни повинні бути обладнані унітазом, умивальником, змивним душем та поруччям та мати ширину не менше 1,65 м та глибину не менше 1,8 м. Раковина умивальника має кріпитися так, щоб знизу був простір 0,68-0,7 м, а верхня площина раковини була на висоті від підлоги — 0,8-0,85 м.

Двері шириною 0,9 м мають відчинятися назовні, а на внутрішній стороні дверного полотна повинна розміщуватися горизонтальна ручка на висоті 0,8 м.

Також відповідні санітарні приміщення мають позначатися спеціальною піктограмою Міжнародного символу доступності, у тому числі, і тактильною.

Довідково:

Нові ДБН розроблені ПАТ “КиївЗНДІЕП” на заміну діючого ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”. Вони адаптовані до європейських норм та містять наглядні приклади того, як це має виконуватися на практиці.

Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.

Мінрегіонбуд України

Доступність життєвого простору для осіб з інвалідністю

У Слов’янську буде розроблена карта доступності для людей з інвалідністю. З такою ініціативою виступив міський голова Вадим Лях.

До карти внесуть дані про місцеві заклади, які можуть без перешкод відвідати маломобільні категорії громадян.

Карта призначена для того, щоб людина з інвалідністю спочатку подивилася, наскільки  установа, в яку вона відправляється, пристосована для її відвідування, а потім вже вирішувала, як і з ким вона туди поїде. Люди з обмеженими можливостями здоров’я, як правило, заздалегідь складають свої маршрути, а необхідну інформацію отримують в інтернеті. Саме карта доступного середовища може стати для них гарною підмогою.

Насправді все просто, це — єдина карта, на якій будуть відзначені всі об’єкти — соціальні, адміністративні, культурні тощо, які мають паспорти доступності для людей з інвалідністю різних груп і не тільки.

Варто зазначити, що в місті працює спеціалізований медичний заклад для громадян із захворюванням опорно-рухового апарату та багато інших установ. Але рівень доступності соціальних об’єктів і об’єктів сфери послуг залишає бажати кращого. Не всі об’єкти соціального сектору міста Слов’янськ обладнані пандусами, та не у всіх  є кнопки виклику персоналу.

Забезпечення доступності об’єктів інфраструктури для людей з обмеженими можливостями здоров’я сьогодні перестало бути просто побажанням. Це не тільки вимога законодавства, а й цивілізована норма сучасності. Там, де створені умови для людей з інвалідністю, зручно і мамам з колясками, і вагітним, і відвідувачам з надмірною вагою, людям похилого віку, дітям. Люди все частіше вибирають саме такі об’єкти.

Діана МАЛІК

Вісті Донбасу

Кадровый менеджмент

15 — 16 квітня в Києві, 18 — 19 квітня в Харкові проведено 2 дводенних семінара на тему «Кадрове діловодство для бухгалтера, керівника, менеджера HR». Метою цих заходів є підвищення конкурентоспроможності підприємств в складних економічних умовах, забезпечення зайнятості для людей з інвалідністю та створення додаткових робочих місць.

Семінар відбулся в режимі консультацій викладача, дискусій з учасниками та практичних завдань. Навчання враховує кадрову звітність у відповідності з вимогами законодавства про працю зі змінами 2018-2019 року.

 

 

У тренінгу взяли участь представники соціальних підприємств організацій людей з інвалідністю – учасників проекту. Нагадаємо, що 23  підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю було обрано за результатами анкетування та визначені громадські організації — партнери проекту. Усі учасники отримали сертифікати міжнародного зразку. Тренером виступила керівник навчального центру, практикуючий кадровик Анна Степанова.

 

 

Проект «Підприємства людей з інвалідністю: від викликів бізнесу до рішення» реалізується Всеукраїнським громадським об’єднанням «Національна Асамблея людей з інвалідністю в України» та МБО «Німецько-українська партнерська мережа» за підтримки організації «Професійне консультування по робочим проектам і проектам розвитку підприємств людей з інвалідністю» (FAF) Берлін (Німеччина) за участю Міжнародного освітнього центру Дортмунд, Німеччина та за фінансової підтримки  фонду Aktion Mensch, Німеччина. Орієнтований на фахівців і керівників соціальних підприємств організацій осіб з інвалідністю у Східному та Центральному регіонах України.

naiu.org.ua

У ДАБі новий очільник. Засідання Ради директорів КБУ

17 квітня у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відбулося розширене засідання Ради директорів Конфедерації будівельників України.

Найгострішою темою стало знайомство членів КБУ з новим Головою Державної будівельно-архітектурної інспекції (ДАБІ) Сергієм Кузьміним.

Нового очільника ДАБІ представив присутнім Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

Заступник Міністра  назвав деякі виявлені робочою групою проблеми у взаємовідношенні ринку та ДАБІ: масові та системні порушення містобудівного законодавства, як з боку компаній, так і функціонерів ДАБІ; недостатня якість контролю, як з боку бенефіціарів, так і з боку держави; відсутність єдиного вікна, зокрема, єдиного кабінету забудовника, тощо.

 

Сергій Кузьмин у своєму виступі визнав, що більшість проблем у ДАБІ – системні. «У державній інспекції дуже багато проблем, із структурою яких ми зараз розбираємося, щоб визначити першочергові. Системна проблема — невдоволення замовників будівництва і громадськості. Потрібно знайти точку рівноваги між усіма інтересами», — наголосив Голова ДАБІ.

Регіональні представники КБУ поділились з С. Кузьміним кейсами, які демонструють замість продуктивного діалогу між бізнесом та інспекцією — масштабування та нескінченні цикли «помилок». Наймасовішою, крім «технічних», є відмова у видачі дозволів на підставі перегляду інспекторами ДАБІ звітів експертних організацій, передусім державної форми власності.

Ще однією гострою проблемою, на яку наголошували представники будівельного бізнесу, є позапланові перевірки ДАБІ за запитом так званої громадськості. Член Ради директорів КБУ Олексій Полетуха, як приклад системної роботи з такими запитами з боку держустанов навів фіскальну службу, яка відповідає на їх запити повідомленням про проведену планову перевірку. «ДАБІ теж може так діяти», — запропонував він.

«ДАБІ буде діяти виключно у рамках законодавства», — відповідав Сергій Кузьмін. Наостанок він пообіцяв, що після аналізу ситуації у системі ДАБІ, готовий прийняти участь у засіданні Ради директорів КБУ та розповісти про стратегію змін Держархбудінспеції.

Дискусію визвало обговорення змін до нормативної бази у будівництві. Заступник Голови Ради директорів, регіональний представник КБУ у Харківській області, Олександр Харченко запропонував до остаточної редакції ДБН Б.2.2-ХХ:20ХХ «Планування та забудова територій» п.6.1.3 Примітку 2 викласти так: «Для населених пунктів, розташованих на територіях, суміжних з найкрупнішими містами (понад 800 тис. осіб відповідно до п.4.13 цих ДБН), висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється документацією просторового планування з урахуванням існуючої містобудівної ситуації, соціальної та інженерно-комунальної інфраструктури».

Також обговорювались зміни, що внесені ДБН про інклюзівність будівель та споруд. Параметри сходів, ліфтів, коридорів, тощо ними суттєво збільшуються, що вимагає коригування вже розпочатих проектів. Регіональний представник запропонував та Рада директорів підтримала цю пропозицію, звернутись до Мінрегіону з листом щодо відтермінування введення в дію деяких пунктів цього ДБН для об’єктів, по яким містобудівні умови та обмеження до 01.04.2019 року.

Одним із питань засідання, був розгляд депутатського звернення щодо можливих порушень будівельного законодавства, яке ретельно було обговорено присутніми.

Стратегічним напрямком розвитку КБУ стала трансформація Комітету КБУ з питань законодавчих ініціатив Конфедерації та з питань саморегулювання у будівництві у Правовий комітет КБУ, який консолідуватиме професійні ресурси юридичних підрозділів компаній – членів Конфедерації.

За інформацією КБУ

Президент підписав закон про соціальні послуги

Так, 28 січня 2019 року закон було направлено на підпис Президенту. А 22 квітня 2019 року його було повернуто з підписом від Президента.

Законом передбачено розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань організації надання соціальних послуг. Зокрема, на місця передаються повноваження з утворення, реорганізації та ліквідації Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Крім того, документом уточнюється поняття соціального супроводу, як «комплексу заходів, спрямованих на запобігання потраплянню сімей, дітей, молоді та інших осіб у складні життєві обставини, подолання таких обставин та мінімізацію їх наслідків».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, документ також спрямований на підвищення статусу соціальних працівників та інших фахівців, що надають соціальні послуги і забезпечує захист прав осіб, які отримують соціальні послуги.

Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Нагадаємо, у січні 2019 року ВР ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №4607 «Про соціальні послуги», який підвищує статус соціальних працівників та інших фахівців, що надають соціальні послуги. «За» відповідне рішення проголосувало 230 народних депутатів з 226 необхідних.

Джерело: УНН