22 ноября в Киеве, в здании Представительства ООН состоялось заседание пресс-клуба на тему: «Независимая жизнь людей с инвалидностью. Возможно ли это в Украине?».

Мероприятие проходило в рамках общей программы «Содействие интеграционной политике и услугам для людей с инвалидностью в Украине».
В ходе конференции был предложен проект универсального дизайна для архитектурных построек, обсуждались вопросы морали в отношении к людям с инвалидностью, поднималась тема образования таких людей.
Пресс-конференция началась выступлением Аделин Гонэ — руководителя Представительства Программы развития ООН в Украине: «Мы очень рады, что тема сегодняшнего пресс-клуба вызвала такой широкий интерес. ПР ООН уделяет большое внимание проблемам, с которыми сталкиваются сегодня люди с инвалидностью. Сегодня мы представим целый проект, посвященный этим проблемам. К примеру, расскажу о том, что наш проект уже поддержали в Донецке. Местные бизнесмены поддержали эту инициативу для того, чтобы сделать местные учреждения доступными для людей с инвалидностью».
Также в заседании приняли участие представители Национальной Ассамблеи инвалидов Украины — Владимир Азин и Лариса Байда; представитель общей программы «Содействие интеграционной политике и услугам для людей с инвалидностью в Украине» Кристина Баргамян, представитель Министерства социальной политики Украины Павел Ждан. Киевский городской центр социальной, профессиональной и трудовой реабилитации инвалидов представлял Евгений Свет, от Министерства образования и науки выступила Татьяна Симоненко.
«Реализуя наш проект, мы столкнулись с тем, что общество не понимает проблем, о которых мы говорим. У нас уже даже законы соответствуют требованиям Конвенции ООН. Но эти законы пока не работают досконально. Мы просто не понимаем, как эти законы заставить работать. Поэтому мы обращаемся к средствам массовой информации, чтобы журналисты правильно освещали те или иные вопросы. Так как масс-медиа отчасти формируют мысль общественности, очень важно, чтобы журналисты правильно понимали концепцию наших вопросов.
Сегодня отношение к людям с инвалидностью изменилось. Даже используя терминологию – инвалид или человек с инвалидностью. Это большая разница. Если мы говорим – человек с инвалидностью, мы на первое место ставим человека. Если мы сокращаем и говорим «инвалид», мы сразу отбрасываем назад более 2,5 млн людей с инвалидностью, возвращая им статус медицинской модели, которая рассматривает их только как пациентов. Но даже Верховная Рада ратифицировала документ Конвенции про права инвалидов. А это нам очень мешает работать», — отметила Лариса Байда.
Владимир Азин представил проект универсального дизайна. Проект, который базируется на семи основных принципах, которые необходимо учитывать при проектировании помещений и городской инфраструктуры.
«Инвалидность – это не болезнь, это человеческая особенность, как цвет кожи, или когда человек правша или левша. И права всех людей должны учитываться», — подчеркнул Азин.
Свое мнение высказал и Евгений Свет: «Основная проблема в общественном мышлении – у нас относятся к людям с инвалидностью, как к больным. Масс-медиа таких людей либо жалеют, либо восхищаются, используют их как инструмент для сенсации. Не нужно создавать особые условия именно для этих людей. Не нужно их относить к отдельной группе и выделять их. Это уже, отчасти, дискриминация».
На вопрос журналистов, как изменить ситуацию, Евгений посоветовал больше времени уделять этому вопросу.
Павел Ждан отметил, что наше законодательство «практически» соответствует Конвенции ООН, точнее, не противоречит ей. «Полностью внедрить требования универсального дизайна сегодня практически невозможно. Это доступно, если учитывать эти принципы при проектировании зданий. Если «подгонять» под эти семь принципов уже существующие помещения и учреждения, это становится очень затратным процессом (нужно вложить до 40% от стоимости постройки). А в Украине более 90% учреждений построено еще при СССР», — объяснил свою позицию представитель от Минсоцполитики.
Напомним, что в 1992 году Генеральная Ассамблея ООН провозгласила 3 декабря Международным днем людей с инвалидностью и призвала все государства и международные организации сотрудничать в проведении этого дня с целью интеграции людей с инвалидностью в жизнь общества.
Как сообщалось ранее, Министерство внутренних дел Украины разработало законопроект об усилении ответственности за непредоставление преимущества в движении, стоянке для людей с инвалидностью, а также непредоставление преимущества в движении специальным транспортным средствам.

Как правильно, точнее — гуманно осветить в прессе или на телевидении проблемы людей с инвалидностью и не оскорбить их человеческое достоинство? Какие темы интересны самим инвалидам? Личностное изменение журналиста после общения, например, с инвалидом-колясочником или человеком, больным тяжелой формой ДЦП…

Подобных вопросов на «круглом столе» «Общественность и СМИ. Роль СМИ в процессе интеграции инвалидов в общество», который провела общественная организация инвалидов «Всеукраинская ассоциация дееспособных инвалидов» при поддержке Государственной службы по вопросам инвалидов и ветеранов Украины, Министерства социальной политики Украины, поднималось множество. Тогда на базе отдыха в с. Верхняя Писаревка Волчанского района Харьковской области собралось около 30 журналистов из АР Крым, Сум, Полтавы, Донецка, Киева, Харькова.

В роли «социального тренера» выступал А.В. Родионов, главный редактор газеты для инвалидов «Репортер во имя жизни» (г. Харьков), сопредседатель Всеукраинского союза общественных организаций «Конфедерация общественных организаций инвалидов Украины».

«Вопрос роли средств массовой информации в жизни людей с инвалидностью остается актуальным, — сказал Александр Васильевич. — Хочу отметить, что харьковские издания пользуются авторитетом среди специализированных СМИ и других областей. Приятно, что, как говорится, мы задних не пасем. А лидером в освещении проблем людей с инвалидностью в специализированных средствах массовой информации является Донецкая область, а также — Одесский регион.

К сожалению, на сегодняшней день СМИ в основном освещают достижения инвалидов, а не их проблемы. Для того, чтобы люди с инвалидностью могли найти работу, им нужна информация. Но порой ее не хватает даже для работодателей, которые попросту не знают, что они могут предложить таким людям. Не секрет, что и в центрах занятости им предлагают неквалифицированные виды работ, хотя среди инвалидов есть высококлассные специалисты разных сфер деятельности. Все это может решаться успешно, если в освещении проблем инвалидов и их деятельности будут принимать участие различные СМИ, что соответственно вызовет широкий резонанс среди общественности.

Ольга Дутова, заместитель директора департамента массовых коммуникаций, начальник управления внутренней политики Харьковской облгосадминистрации, отметила, что в вопросе освещения проблем и достижений людей с инвалидностью проведение подобных «круглых столов» имеет большое значение, и особенно ценен обмен опытом работы журналистов из разных регионов. Большой плюс в том, что лучшие методы, позаимствованные журналистами друг у друга, удачные примеры из их практики — а журналисты, которые приехали на это мероприятие, щедро ими делились, — будут способствовать улучшению внутреннего содержания печатных материалов, созданию более качественных теле- и радиосюжетов. Есть предпосылка, что подобное новшество разнесется по всей Украине, и по Харьковской области в частности.

«Как важно освещать проблемы людей с инвалидностью, доносить их до общественности! Граждане должны больше знать о таких людях и о том, как решаются их проблемы. Конечно, надо продолжать освещать и их достижения. Когда здоровый человек видит, что человек с инвалидностью добился определенных высот, это вселяет уверенность, что еще не все потеряно. А как часто вполне здоровые люди, попав в беду, опускают руки и прекращают борьбу за свое существование!» — О. Дутова, на сегодня управленец, а в прошлом корреспондент ряда газет (хотя… бывших журналистов не бывает), говорила искренне. Было видно, что она переболела этой темой, что подобное ей далеко небезразлично.

И как квинтэссенция (самое главное, самое важное) сказанного ею: «И тут у человека рождается мысль, что у него еще не все потеряно, что есть необходимые внутренние силы, запасы и возможности для того, чтобы самому добиваться лучшего». Так благодаря освещенным в СМИ примерам из жизни людей с инвалидностью, зачастую и следуя им, здоровые люди стают на путь борьбы.

Рабочий момент «круглого стола»
Рабочий момент «круглого стола»

Сотрудник харьковской газеты «Слобідський край» Артем Богдан, исходя из собственного опыта, посетовал на то, что не всегда редактора газет хотят ставить в номер статьи об инвалидах, делают это крайне редко. «Редактор харьковской газеты «Время», где я работал корреспондентом, не возвращался к одной теме чаще, чем раз в полгода, — привел такой пример Артем, — это касалось и людей с инвалидностью. Меня смущает, что, ориентируясь на интересы массового читателя (многие из них все же ждут некой «клубнички» — Авт.), редактора нередко выбирают только близкие для своего издания темы, стремятся к освещению сенсаций, скандалов и прочего. Они оставляют без должного внимания насущные проблемы незащищенных слоев населения и кажущиеся малозначительными истории из их жизни. Подобное заставляет журналистов — надо ведь удержаться в газете хотя бы и за минимальную плату! Впрочем, когда тебе платят 1147 грн в месяц, не очень то и поработаешь… — «выбрасывать за борт» такие заведомо непроходные материалы, или вообще не заниматься социальнонаправленной тематикой».

О нежелании, или некой боязни редакторов ставить в номер статьи о людях с инвалидностью говорила Ольга Стадниченко, главный редактор газеты «Берег надежды» Донецкой областной организации инвалидов (г. Краматорск). Возможно, это объясняется тем, что, по мнению руководства изданий, массовому читателю или зрителю, и так измученному перипетиями жизни насущной, хочется чего-то веселенького, легкого… Зачастую он стремится абстрагироваться, если проще — уйти от чужой беды, чтобы, как говорят, не получить лишней головной боли. Конечно, с этим смириться сложно, так как невозможно убежать от того, что настойчиво идет за тобой следом. «В основном мы — специализированное издание, его читатели и наши авторы, варимся в своем котле, — подчеркнула Ольга. — Донести же наши материалы до иных СМИ — это уже сложно. Подключаюсь к этому как редактор, заинтересованный в информационном обмене. Я не то что стучусь — просто-таки ломлюсь в двери других редакций. Естественно, нередко наталкиваюсь на отказы, порой — в довольно грубой форме. Но настойчивость и целеустремленность все же приносят свои плоды… Столь необходимая информация о жизни и деятельности людей с инвалидностью все чаще появляется во многих неспециализированных СМИ как Донецкой области, так и Украины в целом».

Интересными были выступления Сергея Сергиенко, председателя Сумской областной благотворительной организации «Самба» (Первый Сумской интернет-телеканал VIVAT-TV), Сергея Лаврова («Честь и достоинство Харькова»), Шевкета Ганиева и Эмине Челебиевой, главного и внештатного редакторов Гостелерадиокомпании «Крым». И, возможно, как один из наиболее положительных итогов проведения данного мероприятия стали слова Шевкета: «После нашей дискуссии пришло желание и понимание того, что надо полностью менять фокус освещения тем, усиленное внимание уделять именно человеческому фактору. Надо больше говорить о людях с инвалидностью, об их активной жизненной позиции, ставить их в пример другим. Как урок моральности, принимаю подсказку коллег-журналистов о правильной терминологии в названии таких людей. А то, бывало, говорил на женщину с инвалидностью и «инвалидка», и «калека». Теперь понимаю, что этим ее явно оскорблял…»

Журналисты широко и живо дискутировали о том, как лучше освещать жизнь людей с инвалидностью. Они были единогласны в том, что сотрудники всех СМИ, независимо от их форм собственности, должны больше уделять внимания именно таким людям. Высказали пожелание, дабы подобная тематика чаще поднималась на семинарах-тренингах для молодых журналистов, и этому способствовали руководители учебных заведений, готовящих таких специалистов. И чтобы деятельность органов власти, выступающих в роли источника информации о жизненной позиции людей с инвалидностью, послужила проверенным рычагом для социальных журналистов, направляла их деятельность в необходимое русло.

Участники «круглого стола» приняли резолюцию, которая (после доработки) поступит к соответствующим властным структурам. Главными в ней являются вопросы подготовки социальных журналистов (в частности, пишущих о людях с инвалидностью) на государственном уровне; работа общественных организаций инвалидов с редакторами СМИ всех форм собственности с тем, чтобы они выступали инициаторами написания их авторами материалов о людях с инвалидностью; и, конечно, государственная финансовая поддержка СМИ, освещающих данную проблему.

Мероприятие, собравшее журналистов в Верхней Писаревке, стало первым, которое в этом году провела «Всеукраинская ассоциация дееспособных инвалидов». Следующее, а на него планируют пригласить представителей СМИ из западных, северных и центральных областей Украины, состоится в г. Дубно Ривненской области.

Ольга Шкрупская

«Киевский вестник»

Так утверждал мудрец Франц Кафка. В этом убедились и мы – члены и волонтеры ДООИ, побывав накануне Международного дня инвалидов в Белицком доме-интернате для людей пожилого возраста и инвалидов.
Мы попали на концерт, организованный пациентами дома-интерната и обслуживающим персоналом. На сцене звучали под аккомпанемент баяна украинские народные песни, знакомые все жителям дома с юности, веселые частушки, которые умиляли своим незатейливым, добрым юмором. Многие песни вызывали желание потанцевать и вслед за директором интерната Екатериной Ивановной Коцар, пациенты пускались в пляс – кто кружил в танце приятеля на инвалидной коляске, кто-то вальсировал с медсестрами. Оленька Соловей с чувством декламировала стихотворения собственного сочинения. Веселые сценки и пародии – все говорило о том, что в зале собрались родные люди. Да и вся атмосфера была пропитана семейной радостью – такое не сыграешь, не придумаешь по заказу. Светлая столовая, оборудованная комната психологической разгрузки с массажным столом и тренажерами. Это я отметила сразу же, лишний раз поняв – каждый видит то, на что настроена его душа. Пчела на свалке найдет цветной фантик и скажет «Какой чудесный и яркий этот мир!». А зеленая муха, привыкшая ползать по навозной куче, в цветущем саду найдет кучку нечистот и, усевшись на нее, заявит «Весь мир дерьмо!». А вот Кен Кизи, автор нашумевшего в 60-х годах романа «Пролетая над гнездом кукушки», словами своего героя так охарактеризовал нездоровое желание отдельных субъектов видеть во всем негатив «…собирай воображаемую бомбу, чтобы взорвать воображаемый мир». Цитирую Кизи смело – я не только смотрела фильм Милоша Формана, но и читала роман, и видела пару лет назад его изумительную постановку на сцене легендарного «Ленкома».
Великолепный подарок хозяевам сделали Снежана и Владимир Керничные – танцоры-победители международных конкурсов. У многих от их исполнения слезы были на глазах. А Надежа Поламарчук, председатель Донецкой областной организации инвалидов, в преддверии Международного дня инвалидов, пожелала всем силы духа, которой многим не занимать, здоровья и терпения. От имени ДООИ Надежда Степановна подарила электрочайник.
Пройдясь по этажам интерната, мы увидели уют и чистоту, красивые картины на стенах, выполненные пациентом интерната с использованием новогоднего «дождика» и битых елочных игрушек, много цветов и фонтан в холле. В каждой комнате был свой микроклимат, свой уют – кто-то читал старенький, с частично сопревшими страничками, Псалтырь 1874 года издания – все, что осталось у пожилой женщины от родителей, кто-то настаивал на закупке в библиотеку третьего тома «Капитала» Карла Маркса и цитировал Мориса Дрюона. В холле собрались пожилые женщины («девчата» — как они сами себя называют), чтобы перекинуться в «дурака» на интерес. На территории интерната прогуливались мужчины на инвалидных колясках, кто-то не спеша возвращался с похода в магазин за печеньем к чаю.
3 декабря еще не наступило, а персонал дома-интерната в Белицком уже планирует, как провести Новогодние праздники, чтобы как можно больше радости подарить тем, кого судьба привела сюда. Особенно беспокоится Екатерина Ивановна, как подарить праздник лежащим больным. Сейчас по их палатам проходят «артисты» с номерами, которые можно показать не только на сцене, а и в камерной обстановке небольшого помещения на ограниченную аудиторию.

Ольга Стадниченко
Фото автора и Андрея Цариценко

На цьому наголосив заступник голови Донецької облдержадміністрації Валерій ЛУКАШЕНКО сьогодні в ході засідання регіонального комітету доступності, що відбулося в Міжнародному аеропорту Донецьк ім. Сергія Прокоф’єва.
Відповідне завдання, повідомив віце-губернатор, поставив глава регіону Андрій ШИШАЦЬКИЙ.
Основну увагу в ході засідання було приділено питанню забезпечення елементами доступності для маломобільних груп населення об’єктів транспортної інфраструктури.
Зокрема, в ході засідання виконавчий директор донецького аеропорту Олександр ЧЕРЕПАНОВ доповів про роботу із забезпечення елементами доступності, що проведена на головному аеровокзалі Донбасу. Було зазначено, що сьогодні в новому терміналі аеропорту функціонує комфортна зала очікування для людей з обмеженими фізичними можливостями. Також задля зручного пересування маломобільних груп населення будівля аеропорту обладнана спеціальним амбуліфтом, а доставка пасажирів до місця прибуття літаків здійснюється автобусами, що обладнані пандусами.
Виконавчий директор аеропорту підкреслив, що найближчим часом увесь обслуговуючий персонал пройде спеціальне навчання щодо надання послуг пасажирам-інвалідам.
В свою чергу головний інженер пасажирської служби Донецької залізниці Ігор БЄЛОУСОВ доповів про роботу залізничників в даному напрямку, зазначивши, що протягом десяти місяців цього року підприємством трьома спеціальними вагонами перевезено 241 пасажира з обмеженими фізичними можливостями. Також, за словами залізничника, на всіх вокзальних комплексах Донецької залізниці проводиться робота зі створення безперешкодного середовища для інвалідів з урахуванням пропозицій та побажань маломобільних груп населення.
З інформацією щодо проведення конкурсів відносно перевезення пасажирів на міських, приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах виступив заступник начальника управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту розвитку базових галузей промисловості облдержадміністрації Олександр МАМОНТОВ.
За його інформацією протягом останніх двох років департаментом укладено 51 договір з транспортними підприємствами на перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Такі перевізники, зокрема, сьогодні працюють на маршрутах Макіївка – Донецьк, Маріуполь – Мангуш, Маріуполь – Ялта, Мар’їнка – Донецьк тощо.
Стан забезпечення елементами доступності автовокзалів і автостанцій став темою доповіді головного інженера ТОВ «ДОПАС-Схід» Сергія ГАВРЮЩЕНКА. Він зазначив, що, зокрема, в поточному році ведеться розробка проекту реконструкції автовокзалу «Південний» в Донецьку в якому будуть враховані і питання доступності інвалідів.
За пропозицією Валерія ЛУКАШЕНКА, з метою більш якісної роботи в даному напрямі, до розробки проекту мають долучитися і представники громадських організацій інвалідів.
Про стан виконання регіональної програми зі створення безперешкодного середовища для маломобільних груп населення «Безбар’єрна Донеччина» за результатами 9 місяців цього року доповів начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації – головний архітектор області Володимир КУЗЬМЕНКО.
Зокрема, він зазначив, що протягом цього року елементами доступності було обладнано 387 об’єктів соціальної інфраструктури регіону.
За результатами засідання усі пропозиції, щодо вдосконалення роботи із забезпечення елементами доступності об’єктів соціальної інфраструктури, які були озвучені членами міських та районних комітетів доступності, внесено до протоколу засідання. Їх виконання буде розглянуто на черговому засіданні регіонального комітету, що відбудеться на початку наступного року.
Управління інформаційної політики та з питань преси облдержадміністрації

В работе Комитета доступности активное участие приняли представители общественных организаций Донецкой области. Самой многочисленной и активной была Донецкая областная организация инвалидов.

Светлана Лукьянова, председатель Славянской ГОИ, говорила о необходимости понизить кассы на ж/д вокзале Донецка, т.к. кнопка вызова кассира большее время не работает

Александр Богачев, председатель Райгородской РОИ, поднял вопрос о создании постоянной бригады на станции Славянска для того, чтобы они помогали при посадке-высадке приезжающим и отъезжающим инвалидам с санатория «Славянский»

Вера Карлык, председатель Донецкой Ассоциации инвалидов «Шаг за шагом» отметила, что на ж/д станции Донецка есть два специальных подъемника, которыми не умеет пользоваться персонал

Ирина Чибизова, председатель ГОИ «Ника плюс», подняла вопрос отсутствия спецбригад по посадке-высадке инвалидов на станции Макеевки

Масса проблем, связанных с железнодорожным и городским транспортом, есть и у слабовидлящих людей

Надежда Поламарчук, председатель ДООИ, вручила председателю областного КД Валерию Лукашенко чудесную картину — подарок от Одесской областной организации инвалидов

Общее фото на добрую память

Члены заседания КД поддержали всеукраинскую благотворительную по сбору средств для издания детских книг шрифтом Брайля, учрежденную акцию Национальной Ассамблеи инвалидов Украины. Было собрано 740 гривен

На этом акцентировал Николай Азаров 12 ноября во время встречи с представителями всеукраинских общественных объединений инвалидов, где был подписан меморандум о сотрудничестве Правительства с такими организациями.
«Мы начинаем серьезную работу по созданию всех необходимых условий для полноценной жизнедеятельности граждан с особыми потребностями, — подчеркнул Премьер-министр. — Только что мы с вами подписали документ, который, я уверен, даст серьезный толчок к кардинальному улучшению нашей социальной политики».
Согласно меморандуму, представители Правительства и общественные активисты будут проводить постоянные консультации по вопросам защиты прав людей с инвалидностью и мониторинг реализации государственных программ.
Глава Кабмина заверил собравшихся, что несмотря на непростую экономичную ситуацию в стране, связанную с мировым кризисом, а также высокую цену на газ и большую долговую нагрузку, проблемы с социальными выплатами в стране должны решаться: «Мы исходим из того, что нам позарез необходимо, — а это, прежде всего, вопросы социальные. На них денег в стране хватает. И поэтому эти проблемы должны закрываться».
Кроме того, Николай Азаров отметил, что социальные выплаты в Украине растут и являются приоритетным направлением в деятельности руководства страны. В качестве примера он напомнил о решении Правительства о двадцатикратном повышении выплат по уходу за душевнобольными. На эти цели сейчас направляется более 1,2 млрд грн.

У житті, щоб з дороги не збитися, треба нам у сліпого повчитися…Міжнародний день сліпих – всесвітня дата, покликана привернути увагу людей до тих, хто назавжди втратив зір і опинився у важкій життєвій ситуації. 13 листопада за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначається День сліпих.

Саме цього дня у Франції в 1745 році народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для сліпих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання сліпих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.

Навчання та виховання сліпих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати сліпих дітей читанню і друкувати книги для сліпих. Шрифт був пересувний, що допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього, Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.

Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для сліпих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшло розповсюдження у всіх країнах світу).

У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для сліпих. Гаюї знайшов вчителів-ентузіастів, і коли школа була готова відкритися, з канцелярії міністерства освіти Російської імперії прийшла відповідь: «в Росії немає сліпих дітей». Тоді Валентин став сам розшукувати учнів, що власне було не складно – більшу частину він зустрів в богадільні поблизу Смольного. Валентин Гаюї був готовий не тільки навчати сліпих учнів, але й годувати дітей власним коштом.

Чотири роки потому в 1807 році імператор затвердив штат, статут і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. Цю дату нині вважають датою заснування першого в Росії навчально-виховного закладу для сліпих дітей. Затверджений штат припускав тільки 15 вчителів, убогий бюджет залишав побутові умови і заняття в інституті бажати кращого, і лише величезне бажання учнів освоювати грамоту і ремесла допомагало долати всі труднощі. Влітку 1808 року чиновниками була проведена перевірка інституту, яка зазначала: «сліпі вихованці навчені читання, письма, географії, історії, мов, музики, друкування, співу і різним ремеслам – плетіння кошиків та стільців, в’язання мереж, вишиванню, складальний справі».

У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі 13 листопада відзначається щорічно як Міжнародний день сліпих або День білої тростини.

Давайте ж з повагою відноситись до людей з вадами зору.

Від усього серця бажаємо їм та їхнім родинам здійснення всіх задумів і мрій, щоб не вичерпалася їх віра в щедрість людської душі, щоб у житті їх завжди супроводжували милосердя та доброта, бажання та спроможність бути корисними людям!

Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів підтримує проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення окремих категорій осіб, які мають право на безплатний проїзд, від стягнення сплати автостанційного збору

Метою законопроекту (реєстр.№2141а) є припинення неправомірного стягнення із ветеранів війни (учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників війни), осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та осіб, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оплати за обов’язкові послуги автостанцій (автостанційного збору).

Довідково:

Відповідно до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни), особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особи, на яких поширюється дія цього закону, мають право на безоплатний проїзд, зокрема, автомобільним транспортом загального користування приміського і міжміського сполучення.

Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Водночас, статтею 36 Закону «Про автомобільний транспорт» передбачено надання автостанціями обов’язкових послуг пасажирам, пов’язаних з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування, а автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, — послуг, пов’язаних з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху. До таких послуг, зокрема, належать: продаж квитків; користування приміщеннями для чекання поїздки, облаштованими місцями для сидіння.

За надання обов’язкових послуг автостанцій з осіб, які придбавають проїзні квитки, стягують автостанційний збір, що входить до вартості квитка. При цьому слід зауважити, що Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, сплата послуг автостанцій при отриманні квитка на пільговий проїзд не передбачена.

Проте, як вбачається із численних звернень, що надходять на адресу Комітету, в багатьох регіонах України існує повсюдна практика стягнення автостанційного збору також з тих осіб, які відповідно до законодавства мають право на безкоштовний проїзд автомобільним транспортом, зокрема, ветеранів війни, проїзним документом для яких є не квиток, а посвідчення особи встановленого зразка (пункт 3 частини другої статті 39 Закону «Про автомобільний транспорт»). Підставою для стягнення такого збору для підприємств автобусних станцій є відсутність прямої законодавчої норми щодо звільнення таких осіб від автостанційного збору під час реалізації їх права на безоплатний проїзд.

Верховна Рада України

Комітет з питань бюджету рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект закону про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо підтримки інвалідів-спинальників

У законопроекті (реєстр.№3257) пропонується передбачити нову бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на забезпечення функціонування Донецької обласної лікарні відновного лікування для лікування інвалідів-спинальників» у обсязі 1350 тис. грн за рахунок зменшення на відповідну суму видатків за бюджетною програмою «Обслуговування та погашення зобов’язань за залученими коштами під державні гарантії для здійснення капітальних видатків розпорядниками бюджетних коштів».

Комітет зазначив, що, оскільки законопроект передбачає перерозподіл видатків державного бюджету між бюджетними програмами окремих головних розпорядників бюджетних коштів без зміни загальних показників, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Зважаючи на завдання законопроекту — забезпечення отримання необхідної медичної допомоги інвалідами-спинальниками, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр.№3257 (доопрацьований) за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон (з урахуванням пропозицій Комітету щодо редакційних та техніко-юридичних уточнень положень законопроекту, викликаних порушеннями нормотворчої техніки).

Верховна Рада України

Певица МакSим представила новый клип на песню «Я буду жить», в основе которого — социальная тематика. Главная цель проекта — обратить внимание общественности на людей с ограниченными возможностями. Режиссером и оператором видео стал Эльдар Асанов. Клип размещен в видеохостинге YouTube на канале WOW TV.

Главных героев видео зовут Елена, Алексей, Дарья и Андрей. Каждый из них стал инвалидом в силу различных обстоятельств. Однако главным объединяющим фактором для них стала не инвалидность, а стимул жить дальше. Занятие спортом, увлечение фотографией, воспитание детей — все становится возможным, если стремиться достичь желаемой цели. В видеоклипе слова песни сопровождаются сурдопереводом.

«Я хотела, чтобы песня «Я буду жить» вышла максимально позитивной, — комментирует свою новую работу МакSим. — Очень часто внутренние рамки, которыми мы защищаем самих себя от мира, мешают нам сделать что-то важное, простое и хорошо для других. Участие в судьбе другого человека, стремления выйти за рамки привычного — это путь, чтобы открыть много нового в самом себе, а иногда — вообще познать себя заново».

З 31 жовтня по 3 листопада, в готелі «Верховина» в Києві, пройшов семінар в рамках проекту «Спікерське бюро». Проект передбачає створення позитивного образу людини з інвалідністю у суспільстві. Для виконання цієї мети, активна молодь з інвалідністю буде відвідувати державні центри обслуговування людей і власним прикладом показувати, що людина з обмеженими можливостями хоче і може бути інтегрована в соціум.

Семінар тривав протягом чотирьох днів. Учасники прослухали лекції від провідних фахівців у своїх галузях. Наприклад: Ольга Піддубчак розповіла якого стилю краще дотримуватися, коли виступаєш перед публікою; Лариса Остролуцька роз’яснила основи соціальної роботи; лекції про тонкощі самопрезентації та особливості побудови мови для молоді проводила Ольга Дудник; інформаційне наповнення виступів продемонструвала Любов Песоцька.

«У проекті «Спікерське бюро» я читаю лекцію на тему іміджу. Мені б дуже хотілося, щоб учасники цього проекту навчилися правильно подавати себе, в тому числі і за допомогою одягу. Я буду розповідати як вигідніше подати себе, як сформувати свій стиль. Молодь, яка сьогодні тут повинна розуміти, що вона в своїй особі, представляє всіх інших людей з обмеженими фізичними можливостями. Тому дуже важливо створити позитивний образ». — Каже Піддубчак Ольга, президент Всеукраїнської громадської організації магістрів державного управління «Еліта держави».

«З БФ «АІК» моя організація співпрацює вже давно, близько чотирьох років. Ми провели вже кілька спільних проектів, і я рада, що ми знову зустрілися. Я вважаю, що це дуже правильно, що у нас є ось така активна молодь, яка відстоює свої права. Державні службовці, та й суспільство, в цілому повинні розуміти, що люди бувають різні, з різними можливостями і обмеженнями. Ми повинні навчиться розуміти і приймати один одного, для того щоб сформувати здорові відносини між людьми в Україні». Сказала Ольга Піддубчак.

«Суспільство вже дійшло до того розуміння, що в питаннях інвалідності потрібен професіональній підхід і кращими експертами в цих питаннях є самі люди з інвалідністю. Тому цей проект є важливим інструментом у цьому діалозі». Лариса Остролуцька (Головний спеціаліст Центра соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Києва).

Керівник проекту Юлія Козлюк також поділилася з нами своїми думками стосовно проекту «Спікерське бюро»:

«Я вже сім років є людиною, що пересувається на візку. Будучі звичайною людиною я ніколи не замислювалась над життям людей з інвалідністю в нашій країні. Але відчувши на собі цей стан у мене з’явилась нестримне бажання та мрія про те, щоб у нашій державі відбулися радикальні зміни у ставленні та сприйнятті людей з інвалідністю. Не для кого не секрет і кожен з Вас, напевно, має певний сформований образ ЛЗІ як якоїсь хворої людини, або жебрака або утриманця суспільства, або іншими словами «тягаря». В цьому проекті ми хочемо продемонструвати інший, позитивний образ людини з інвалідністю та розкрити той потенціал, який в ній закладений. І під час цього семінару ми в цьому впевнились».

«Спікерське бюро» триватиме до квітня 2014 року. За цей час учасники планують охопити максимальну кількість державних установ Києва. Молодь сподівається, що зможе вплинути на громадську думку, і ставлення до наступному поколінню людей з інвалідністю і буде більш толерантним, ніж зараз.

INVAK.INFO